Справа 11- 655/ 2010 рік                         Головуючий у 1 інстанції Малиш В. В.

Категорія – ст. 309 ч. 2 КК                                         Доповідач  Антипець В. М.

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї Н  И

21  жовтня   2010  року   колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого – судді Навозенко Л. С.

суддів: Антипець В. М. Мельниченка Ю. В.

з участю прокурора Надточій О. О.

захисника -  адвоката ОСОБА_1

засудженої – ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією  засудженої ОСОБА_2 на  вирок Деснянського районного суду   м. Чернігова  від  11 травня   2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка  і жителька  АДРЕСА_1, громадянка України, з повною загальною освітою, неодружена, яка має дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,  працювала СПД „ОСОБА_2” на ринку „Нива” м. Чернігова, 30. 09. 2009 року була засуджена Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України на п’ять років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки.

Засуджена за ч. 2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 30. 09. 2009 року у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків остаточно призначено п’ять років один місяць позбавлення волі.

Стягнуто із засудженої ОСОБА_2 на користь держави 315 грн.    65 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

ОСОБА_2  засуджена за те, що 27 січня 2010 року, близько 10 години, біля „Білого мосту” через річку Стрижень, у м. Чернігові по вулиці Гетьмана Полуботка, знайшла та незаконно, без мети збуту, привласнила  наркотичний засіб ацетильований опій, який знаходився в медичному шприцу ємністю 10 мл. куб, в перерахунку на суху речовину складав 0, 542 г., зберігаючи його при собі принесла у будинок АДРЕСА_2, де була затримана працівниками міліції, які виявили та вилучили наркотичний засіб.

В апеляції засуджена ОСОБА_2  просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу по обвинуваченню її у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України повернути на додаткове розслідування. Доводи апеляції обґрунтовані тим, що під час досудового слідства та в судовому засіданні було порушене її право на захист.

Згідно з  висновками наркологічної експертизи  вона страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок поєднаного вживання опіоїдів та стимуляторів, синдром залежності, потребує лікування від наркоманії. В порушення ст. 45 КПК України з моменту виявлення в неї психічних вад, слідчий не забезпечив її захисником, а суд розглянув справу у відсутність захисника, коли його участь під час розслідування кримінальної справи та розгляду в судовому засіданні,  були обов’язковими.

На думку засудженої строки досудового слідства по справі  тривали більше двох місяців без їх продовження. Розслідування кримінальної справи безпідставно зупинялося, без  медичних документів про її хворобу, лише за письмовою заявою, написаною нею під диктовку слідчого.

Заслухавши доповідача, засуджену та її захисника, які підтримали апеляцію та просили скасувати вирок суду у зв’язку з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію засудженої залишити без задоволення.

Висновки суду про винність ОСОБА_2  в повторному  незаконному придбанні та зберіганні  наркотичного засобу – ацетильованого опію, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних доказів, правильність яких засудженою не оспорювалася. Судове  засідання в суді першої інстанції проводилося за правилами ст. 299 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи,  23 лютого 2010 року щодо ОСОБА_2 була проведена наркологічна експертиза, яка зробила висновки, що вона страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок поєднаного вживання опіоїдів та стимуляторів. В неї синдром залежності і вона потребує лікування від наркоманії ( а. с.33).

Наркологічний діагноз, виписаний за міжнародними стандартами, не  свідчить про наявність у засудженої психічних відхилень чи хвороби. В цьому ж висновку лікарів-наркологів записано, що психічний стан        ОСОБА_2 без продуктивних психічних розладів( а. с. 32).

Засуджена ОСОБА_2 на обліку у психіатра  ніколи не перебувала, є лише хронічною наркоманкою у якої критика до вживання наркотичних засобів знижена. Вона має повну загальну освіту, займалася підприємницькою діяльністю, психічних патологій чи розумової відсталості у неї не виявлено, а тому  судити про хворобливий стан її психіки, ні у слідчого, ні у суду, не було підстав.

Отже, доводи засудженої про віднесення її  до осіб, які через психічні вади не можуть реалізувати своє право на захист, а  тому потребують обов’язкової участі захисника відповідно до ст. 45 КПК України, є безпідставними.

В матеріалах справи на аркуші 44 є  заява обвинуваченої   ОСОБА_2  про зупинення досудового слідства у зв’язку з тяжким захворюванням: високою температурою, головокружінням, симптомами великої втоми.

Постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Селівоном О. О. від 05. 03. 2010 року досудове слідство в справі було зупинене на підставі ст.  206 п. 2 та ст. 208 КПК України. При цьому в розпорядження слідчого не було надано медичних документів про хворобливий стан обвинуваченої ОСОБА_2

Названа постанова слідчого ніяким чином не порушувала прав обвинуваченої ОСОБА_2, яка не перебувала під вартою і продовжувала вести звичний спосіб життя. Під час зупинення досудового слідчі дії не проводилися, а тому доводи апеляції   про безпідставне зупинення досудового слідства, не дають підстав для сумнівів у правильності та оцінці доказів, зібраних в справі.

Отже,  істотних порушень норм кримінально-процесуального закону під час розслідування кримінальної справи та під час судового засідання  щодо ОСОБА_2 допущено не було.

При обранні покарання засудженій суд в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до категорії  середньої тяжкості,  його характер та обставини, данні про  особу винної, її  сімейний стан, і обрав мінімально допустиме  покарання за сукупністю вироків.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Апеляцію  засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  вирок Деснянського районного суду   м. Чернігова  від           11 травня   2010 року щодо  ОСОБА_2 без змін.

СУДДІ :

АНТИПЕЦЬ В. М.                НАВОЗЕНКО Л. С.           МЕЛЬНИЧЕНКО Ю. В.