Справа № 2-5268/10р.

 ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                       Іменем України

23 вересня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:            

 головуючого – судді – Кривич Ж.О.,

 при секретарі – Чихаріній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору,

                  ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року до суду звернулося ПАТ КБ „Приватбанк” з вказаним позовом до ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача – Бордюг С.Д. позовні вимоги пітримав в повному обсязі; просив суд постановити рішення, яким визнати недійсним кредитний договір № DNH4KP13911010 від 01.06.2006 року укладений з ПАТ КБ «ПриватБанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1.

 Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи  був повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, письмової заяви про розгляд справи в його відсутності суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступне:

    02.06.2006 року фізичній особі на ім»я ОСОБА_1 було видано кредит у розмірі 908 грн. 70 коп. (кредитний договір № DNH4KP13911010). З моменту оформлення кредиту погашення не проводились. На теперішній час заборгованість по кредиту становить 5502 грн. 82 коп.

У вересні 2009 року  до ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся ОСОБА_1 з заявою, що кредит він не отримував; про кредитний договір дізнався від співробітників ПАТ КБ «ПриватБанк». Свою заяву мотивув тим, що навесні 2006 року ним були загублені документи у тому числі паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.01.2006 року, через три тижні, документи були підкинуті йому в поштову скриньку; жодний кредитний договір з ПАТ КБ «ПриватБанк» ним не укладався.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.5 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 кредитний договір не підписував; договір підписано невстановленою особою; цією ж особою отримані і кредитні кошти, - вказаний договір не відповідає внутрішній волі відповідача і він не бажав настання будь-яких правових наслідків, що випливають з цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є таким, що підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, ст.554 ЦК України,  ст. ст. 14, 57 – 59,  208, 209, 212 – 215, 218, 224 - 228, 233  ЦПК України,-

                                              В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору -  задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №DNH4KP13911010 від 02 червня 2006 року укладений з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: