Справа № 11а - 600/2006р. Категорія ст.185ч.2 КК України

Головуючий у І інстанції Побережний В.Й. Доповідач у 2 інстанції Широкопояс Ю.В.

^УХВАЛА

іменем   України

08 серпня 2006 року. Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючо    - судді......................... Фоміна Ю.В.,

суддів....................... Велидчука В.М. та Широкопояса Ю.В.,

з участю прокурора................................. Сичевського В.А.

та засудженого......................................... ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Корольовського району м.Житомира на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 07 червня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, судимого     19.01.2006    року    Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 510 грн., -

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Згідно вироку, 10 січня 2006 року об 11 годині ЗО хвилин ОСОБА_1, проживаючи АДРЕСА_1 на підставі тимчасового договору піднайму, з однієї із цих кімнат цієї квартири, куди мав вільний доступ, таємно, повторно викрав чуже майна, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4600 грн.

11 лютого 2006 року о 15 годині ЗО хвилин ОСОБА_1 за тих же обставин повторно викрав майно тої ж потерпілої загальною вартістю 3550 грн.

В апеляції прокурор, яка приймала участь в розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати вирок в частині призначення покарання та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Посилається на несправедливу м'якість призначеного судом покарання, зокрема, на недостатнє врахування судом тої обставини, що ОСОБА_1 раніше судимий за ч. 1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який частково підтримав апеляцію та просив призначити засудженому реальне покарання у вигляді 3 років обмеження волі, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи в межах апеляції, колегія суддів визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджується доказами ,що були перевірені в судовому засіданні, зміст яких наведений у мотивувальній частині вироку. Такі висновки, як і кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України, не оспорюється в апеляційному порядку.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України. Зокрема, суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, його особу та обставини, що пом'якшують покарання.

Та обставина, що ОСОБА_1 був раніше судимий за ч. 1 ст. 185 КК України була правильно врахована як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію (повторність). Тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 КК України, суд не може ще раз враховувати цю обставину при призначенні покарання засудженому.

З врахуванням тих обставин, що засуджений щиро розкаявся, відшкодував заподіяну злочином шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, навчається та має молодий вік, що потерпіла не наполягала на призначенні йому покарання, пов'язаного з позбавленням волі, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки.

За таких обставин призначене ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 червня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.