ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/300

03.10.07

За позовом  Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного

                    підприємства, м. Херсон

До                 Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна

                     залізниця”, м. Київ

Про                    стягнення 68 272 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Трибушна А.М. –пред. за довірен.

Від відповідача          Домбровський С.І. –пред. за довірен.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про повернення грошових коштів, як передоплати за Договором № 41 від 14.04.05р., трьох відсотків річних та інфляційних втрат у розмірі 68 272 грн., посилаючись на те, що відповідач належним чином умови укладеного Договору про організацію перевезень вантажів не виконав та суму передоплати не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.07р. порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому зсіданні 03.10.07р. заявив письмове клопотання про зміну предмету позову та просив суд стягнути з відповідача грошову суму безпідставно набутих коштів у розмірі 62 464,45 грн.

Відповідач проти задоволення даного клопотання заперечував.

Суд визнав клопотання позивача не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на відсутність в договорі умови щодо повернення переплачених грошових коштів та на те, що термін дії Договору № 41 від 14.04.05р. не закінчився.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами було укладено Договір № 41 від 14.04.05р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, за умовами якого відповідач, як залізниця, зобов’язався надавати послуги (роботи, операції) по забезпеченню перевезень вантажів згідно з переліком, зазначеним у п. 1.2. цього Договору, а позивач, як замовник, зобов’язався оплачувати ці послуги (роботи, операції) (п. 1.1. Договору).

          Відповідно до п. 2.4. Договору замовник зобов’язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії на рахунок залізниці. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок замовника (п. 2.3. Договору).

          Згідно п. 3.2. Договору у міру виконання перевезень та надання послуг відповідач списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку позивача на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).

На виконання умов Договору позивач здійснив передоплату та перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 122 300 грн., що підтверджується  платіжними дорученнями: № 333 від 23.05.05р. на суму 2 000 грн.; № 436 від 06.06.05р. на суму 3 000 грн.; № 720 від 18.10.05р. на суму 15 300 грн.; № 785 від 01.11.05р. на суму 12 000 грн.; № 882 від 23.11.05р. на суму 30 000 грн.; № 1124 від 29.11.05р. на суму 30 000 грн.; № 944 від 05.12.05р. на суму 30 000 грн. Належним чином засвідчені копії вищевказаних платіжних доручень долучені до матеріалів справи.

Відповідач, на виконання умов договору, надав позивачу послуги на суму 59 835,55 грн. Таким чином, залишок коштів на особовому рахунку позивача складає 62 464,45 грн., що підтверджується позивачем та не оспорюється відповідачем.

16.01.06р. позивач направив відповідачу лист Вих. № 29, з проханням повернути надмірно перераховані грошові кошти в розмірі 71 725,70 грн. Надсилання вказаного листа підтверджується оригіналом квитанції від 16.01.06р., доданої позивачем до матеріалів справи.

Позивач заявив відповідачу Претензію № 53 від 03.02.06р., з вимогою повернути суму передоплати та пропозицією припинити дію Договору № 41 від 14.04.05р. Отримання даного листа відповідачем підтверджується оригіналом квитанції від 03.02.06р., доданої позивачем до матеріалів справи.

Відповідач вищевказану претензію залишив без відповіді.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для повернення передоплати, оскільки Договір, укладений між сторонами, продовжує діяти (відповідно до  п. 7.6. Договору 14.04.2007р. відбулася його пролонгація до 14.04.2008р.).

Крім того, Договором не передбачено умов або підстав щодо повернення невикористаних грошових коштів з особового рахунку замовника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом  не доведеним, не обґрунтованим та таким,  що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на позивача      (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                   Н. І. Качан

Дата підписання рішення 16.10.2007 року.