ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 6/550 | 10.09.07 |
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
До Державного підприємства "Енергоринок"
Про визнання правочину недійсним в частині
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
від позивача Білан О.П. (за дов. № 46/10 від 17.04.2006)
від відповідача Сарасека Ю.В. (за дов. № 01/10-108Д від 09.02.2007)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство "Національна атомна енергенеруюча компанія "Енергоатом" (далі –ДП НАЕК "Енергоатом") до державного підприємства (далі –ДП) "Енергоринок" про визнання правочину по заліку зустрічних однорідних вимог, здійсненого на підставі заяви відповідача від 05.08.2004 № 01/10-4790 недійсним в частині припинення зобов’язань на 999999,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю такої необхідної умови для припинення зобов’язань зарахуванням в частині 999999,99 грн. як зустрічність, що свідчить про невідповідність правочину в даній частині ст. 601 ЦК України. Зокрема, 05.08.2004 відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 20999999,82 грн., з яких 19999999,83 грн. –вартість електричної енергії, а - 999999,99 грн. виконавчий збір. У той же час, як зазначає позивач, зобов’язання щодо сплати виконавчого збору пов’язані з невиконанням рішення суду, виконавчий збір є відповідальністю за невиконання рішення суду в добровільному порядку, що свідчить про відсутність зустрічності даної вимоги, як умови припинення зобов’язань зарахуванням.
Відповідач позовні миги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. За твердженнями відповідача, стягнення виконавчого збору у розмірі 999999,99 грн. викликано невиконанням позивачем рішення та наказу арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 у справі № 6/170-М-99 та об’єктивною неможливістю відповідача виконати рішення арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 у справі № 19/219 у добровільному порядку. У зв’язку з цим, як вважає відповідач, у нього виникла грошова вимога до позивача у розмірі 999999,99 грн., які були стягнуті з нього як виконавчий збір.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
25.04.2001 арбітражний суд міста Києва розглянув справу № 19/219 за позовом відділу Державної виконавчої служби Кузнєцовського міського управління юстиції до державного підприємства "Енергоринок" та прийняв рішення про стягнення з останнього на користь відділу Державної виконавчої служби Кузнєцовського міського управління юстиції 19999999,83 грн.
Підставою для стягнення коштів була реалізації державним підприємством "Енергоринок" електричної енергії, яка належала ДП НАЕК "Енергоатом" і була арештована на виконання рішення і наказу арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999.
25.04.2001 на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 було видано наказ № 19/219, а 17.07.2001 відділом державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції в місті Києві вказане рішення арбітражного суду міста Києва виконано у примусовому порядку та стягнуто з ДП "Енергоринок" 20999999,82 грн.
Сума, яка була стягнута виконавчою службою, складалась з 19999999,83 грн., зазначених у рішенні арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001, та 999999,99 грн. виконавчого збору.
05.08.2004 відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої запропонував зменшити свою заборгованість перед позивачем за договором № 698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 на стягнуту виконавчою службою суму в розмірі 20999999,82, тобто у тому числі на суму стягнутого виконавчого збору в розмірі 999999,99 грн.
Правові підстави стягнення виконавчого збору передбачені ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої він стягується у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання. Стягнутий з боржника виконавчий збір зараховується до коштів виконавчого провадження (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження"), за рахунок яких здійснюються витрати виконавчого провадження (ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження").
Тобто, одержувачем виконавчого збору є орган державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог.
Таким чином, припинення зобов’язань відповідача перед позивачем за договором № 698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 в частині 999999,99 грн. може мати місце тільки у випадку наявності у позивача перед відповідачем зустрічного обов’язку сплатити вказану суму.
Доведення вказаних обставин, в силу ст. 33 ГПК України, покладається на відповідача.
У той же час, як зазначено вище, позивач не був одержувачем стягнутого виконавчою службою виконавчого збору, його стягнення мало місце внаслідок невиконання рішення суду в добровільному порядку, і закон не покладає на позивача обов’язок відшкодування стягнутого виконавчого збору відповідачу.
У разі заподіяння відповідачу збитків чи шкоди неправомірними діями позивача щодо невиконання рішення та наказу арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 захист порушених прав повинен здійснюється у судовому порядку. Відповідач доказів існування відповідного рішення суду не надав.
З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність у нього зобов’язань перед відповідачем щодо відшкодування 999999,99 грн., стягнутих з останнього як виконавчий збір, є обґрунтованими, що свідчить про відсутність зустрічності як необхідної умови, встановленої ст. 601 ЦК України, для припинення зобов’язань зарахуванням.
Отже, зарахування, як правочин, за заявою ДП "Енергоринок" від 05.08.2004 № 01/10-4790 в частині припинення зобов’язань на суму 999999,99 грн. суперечить ст. 601 ЦК України, що, в свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 203 ЦК України, свідчить про його недійсність.
В силу ч. 1 ст. 236 ЦК України зарахування за заявою ДП "Енергоринок" від 05.08.2004 № 01/10-4790 в частині припинення зобов’язань на суму 999999,99 грн. є недійсним з моменту вчинення.
Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним з моменту вчинення зарахування за заявою державного підприємства "Енергоринок" від 05.08.2004 № 01/10-4790 в частині припинення зобов’язань на суму 999999,99 грн.
Стягнути з державного підприємства "Енергоринок" (м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код 21515381) на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя | С.А. Ковтун |
Рішення підписано 12 жовтня 2007 року