ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 35/319 | 11.10.07 р. |
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Госптовари»
про стягнення 48 426,89 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Цимбаліст В.В. –предст. за довір. № 155/1/11-5027
від 06.09.2007р.
Від відповідача: Шубін С.М. –предст. за довір. № 135 від 27.08.07р.
Рішення прийняте 11.10.2007р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 24.09.2007р. по 11.10.2007р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Госптовари»про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48 426,89 грн. на користь позивача та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2007р. порушено провадження у справі № 35/319, розгляд справи призначений на 28.08.2007 року.
В судовому засіданні 28.08.2007р. представник позивача частково надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/319 від 27.07.2007р.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та вважає їх безпідставними та необґрунтованими у оскільки у останнього відсутня заборгованість перед позивачем.
В судовому засіданні 28.08.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 11.09.2007 року.
В судовому засіданні 11.09.2007р. представник позивача надав суду довідку про стан заборгованості відповідача за період з 17.03.07р. по 30.06.07р.
В судовому засіданні 11.09.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 19.09.2007р.
В судовому засіданні 19.09.2007р. представник позивача надав суду додаткові документи.
Ухвалою В.о. Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.09.2007 року №35/319, на підставі ст.69 ГПК України, строк вирішення спору продовжений на один місяць до 20.10.2007р.
В судовому засіданні 19.09.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 24.09.2007р.
В судовому засіданні 24.09.2007р. представником позивача надані суду додаткові докази до матеріалів справи. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача підтримав свої заперечення та просить суд в позові відмовити.
В судовому засіданні 14.09.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 11.10.2007р. для виготовлення повного тексту рішення
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17 грудня 2003 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Госптовари»(далі відповідач) було укладено договір №03/1266 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) будинку №39 на проспекті Лісовому (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1) орендодавець на підставі ч.1 ст.23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Протоколу засідання міської комісії по розгляду питань щодо використання нерухомого майна (приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 09.07.2002р. №5 пункт 23 та договору оренди з Управлінням майном та орендних відносин Ватутінської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.07.2000р. №0427 передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (будівлю, споруду), вартість якого визначена експертним шляхом, на проспекті Лісовому, 39-А, загальною площею 276,60 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі –276,60 грн. для магазину госптоварів.
Відповідно до п. 1.3. Договору передбачено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору, становить 1 242,12 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Експертна вартість будинку зазначена в додатку №1, що є невід”ємною частиною даного договору.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.
За користування комунальними послугами (центральним опаленням, експлуатаційними та іншими послугами) орендар сплачує орендодавцю по фактичних витратах.
Податок на додану вартість сплачується орендарями окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством України.
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати фактичного використання об”єкту оренди, згідно акту приймання-передачі.
Відповідно до п.1.4 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Строк дії договору встановлений з 17.12.2003р. до 25.02.2007р. (п.6.2 Договору).
Згідно п.4.7 Договору після закінчення строку договору або відмови орендаря від оренди об”єкт оренди передається орендодавцю за актом.
Відповідно до п.6.3 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано орендарю за актом. За час фактичного користування об”єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов”язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
Згідно із ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” позивач повідомив відповідача листом №155/1/05-1181 від 26.02.2007р. про закінчення строку дії договору, про припинення його дії, а також про вимогу звільнити вказане нежиле приміщення і передати КП „Київжитлоспецексплуатація” за актом.
Позивачем на адресу відповідача було також направлено лист № 155/05-3126 від 21.11.2006р. про закінчення строку дії договору оренди № 10/1822 від 14.11.2005р. та повернення орендованого приміщення орендодавцю по акту приймання-передачі.
За твердженням позивача, відповідач не сплачує за фактичне користування приміщенням за період з 15.03.2007 року по 30.06.2007р. і має заборгованість перед позивачем в розмірі 48 426,89 грн.
За таких обставин позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48 426,89 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна„ термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження позовних вимог представником позивача було надано довідку позивача про заборгованість відповідача, виписку із звіту про оцінку нежитлової будівлі Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”, розташованої за адресою: м. Київ, просп. Лісовий, 39, літ. А, складений ТОВ „Міжнародний бізнес центр” в 2004р., лист-інформація позивача від 19.07.07р. №155/1/05-2438 направлене головному управлінню комунальної власності м. Києва, розрахунок плати за фактичне використання нежилих приміщень за лютий 2007р.
Вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу, оскільки відповідно до умов Договору сторони погодили орендну плату в розмірі 1 242,12 грн., що був здійснений на підставі експертної вартості будинку, зазначеного в Додаток №1 до Договору.
Крім того, відповідно до умов Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.
Як вбачається з наданих суду доказів, позивач на протязі дії Договору не звертався до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до умов Договору відносно розміру орендної плати.
Відповідно до п.6.3 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано орендарю за актом. За час фактичного користування об”єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов”язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
На виконання вищевказаної умови договору, відповідачем здійснювалась сплата орендної плати за фактичне користування об”єктом оренду в розмірі, встановленим даним Договором. Зазначені платежі підтверджуються наданими відповідачем засвідченими копіями платіжних доручень за період з січня 2007р. по липень 2007р.
Крім того, слід зауважити, що разом з вказаними платіжними дорученнями, відповідачем були надані акти надання послуг по використанню нежитлового приміщення за період з січня 2007р. по квітень 2007 року, підписаний повноважними представника сторін та завірені печатками підприємств.
Зазначені акти є підтвердженням прийняття позивачем зазначених платежів у встановленому розмірі.
З огляну на наведене вбачається, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам в розмірі
Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати орен48 426,89 грн. є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України на позивача покладаються судові витрати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Є. Літвінова