ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2007р. | м.Київ | № 11/352-А |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» |
до | 1) Державної податкової адміністрації України, 2) Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області |
за участю | Прокуратури м. Києва |
про | визнання рішень недійсними. |
Головуючий суддя Євсіков О.О.,
судді Усатенко І.В.,
Хрипун О.О.
Секретар судового засідання Пунейко Л.М.
Представники
від позивача | Чернецький В.В. (предст. за дов.); Дубчак С.Є. (предст. за дов.); |
від відповідача-1 | Розмош В.І. (предст. за дов.); |
від відповідача-2 | Гломозда Т.І., Кисловець В.М., Філіпченко О.В. (предст. за дов.); |
від прокуратури | Костюк М.А. (пр-р відділу, посв. № 38 від 25.01.2007). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.10.2007 о 12 год. 58 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.10.2007 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.07.2007 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними:
- рішення Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 03.03.2007 № 0000082302/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 07.05.2007 № 0000082302/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.02.2007 № 000012100/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 03.03.2007 № 000012100/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.05.2007 № 000012100/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.05.2007 № 000032100/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 3.215,00 грн., в т.ч. 3.215,00 грн. –основний платіж та 00 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 0000082302/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 000032100/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 3.215,00 грн., в т.ч. 3.215,00 грн. –основний платіж та 00 грн. –штрафні санкції;
- податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 000012100/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної сертифікації бензину газового стабільного, що відповідає вимогам ТУ У 23.2-00135390-141-2003, виданий сертифікат відповідності серії ВБ №329925, яким бензин газовий стабільний, вироблений позивачем, віднесено до продукції, яка не є підакцизною (код УКТЗЕД 270900).
Відтак, позивач стверджує, що у відповідача-2 не було підстав визначати позивачу до сплати акцизний збір згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а у відповідача-1 –залишати без задоволення повторні скарги позивача на ці рішення.
Відповідачі проти позову заперечують. В обґрунтування заперечень посилаються на те, що відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати № К-5385 від 10.11.2004 проба бензину газового стабільного, відібраного на Гнідинцівському газопереробному заводі ВАТ “Укрнафта”, відповідає коду УКТЗЕД 2710003900, тобто такий товар є підакцизним. Обороти з реалізації підакцизних товарів, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”, обкладаються акцизним збором.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем-2 - Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області на підставі акта від 18.12.2006 № 192/23-00136875 „Про результати виїзної перевірки на виконання Постанови старшого слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції Карацюби В.В. від 08.11.2006 з питань повноти нарахування та сплати акцизного збору Гнідинцівським газопереробним заводом ВАТ „Укрнафта”, код 00136875, за період з 01.11.2004 по 31.01.2005” та рішення відповідача-1 - Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 03.03.2007 № 0000082302/1, яким позивачу згідно з пп. 4.1.1 та 4.1.4 п. 4.1, абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції;
- від 07.05.2007 № 0000082302/2, яким позивачу згідно з пп. 4.1.1 та 4.1.4 п. 4.1, абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції;
- від 09.07.2007 № 0000082302/3, яким позивачу згідно з пп. 4.1.1 та 4.1.4 п. 4.1, абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 6.920.120,57 грн., в т.ч. 4.613.073,71 грн. –основний платіж та 2.307.046,86 грн. –штрафні санкції.
Також відповідачем-2 на підставі акта від 25.01.2007 № 15/23-00136875 „Про результати планової виїзної перевірки Гнідинцівського газопереробного заводу ВАТ „Укрнафта”, код 00136875, з питань повноти нарахування та сплати податків, зборів та неподаткових платежів за період з 01.11.2004 по 30.09.2006” та рішення Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 08.02.2007 № 000012100/0, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- від 03.03.2007 № 000012100/1, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- від 08.05.2007 № 000012100/2, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції;
- від 08.05.2007 № 000032100/2, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 3.215,00 грн., в т.ч. 3.215,00 грн. –основний платіж та 00 грн. –штрафні санкції;
- від 09.07.2007 № 000032100/3, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 3.215,00 грн., в т.ч. 3.215,00 грн. –основний платіж та 00 грн. –штрафні санкції;
- від 09.07.2007 № 000012100/3, яким позивачу згідно з абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір у розмірі 235.993,00 грн., в т.ч. 156.257,00 грн. –основний платіж та 79.736,00 грн. –штрафні санкції.
Серед іншого у вищевказаних актах перевірки зазначається про порушення позивачем ст.ст. 3,4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992 №18-92, а саме: позивач не визначив суму податкового зобов’язання по акцизному збору з оборотів по реалізації бензину газового стабільного, який є підакцизною продукцією.
В актах вказано, що відповідно до листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 08.11.2004 №45/7-4253-3316 для проби бензину газового стабільного, який був відібраний 27.10.2004 на Гнідинцівському газопереробного заводу ВАТ “Укрнафта”, визначений код УКТЗЕД 271000110. Листом від 18.11.2004 №45/7-4498 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України код УКТЗЕД був уточнений –2710003900, а згідно зі ст. 1 Закону України від 11.07.1996 №313/96-ВР на товар підкатегорії УКТЗЕД 2710003900 встановлено ставку акцизного збору 20 євро за 1000 кг.
Як на підставу нарахування позивачу акцизного збору на бензин газовий стабільний, який вироблявся позивачем згідно з вимогами ТУ У 23.2-00135390-141-2003 “Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови”, в актах міститься посилання і на висновок Київської торгово-промислової плати України № К-5385 від 10.11.2004.
Оцінюючи позовні вимоги щодо визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу нарахований акцизний збір, та рішення Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг, яким вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992 № 18-92 акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками (ст. 6 Декрету).
На товар підкатегорії УКТЗЕД 2710003900 згідно з ст.1 Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” від 11.07.1996 №313/96-ВР встановлено ставку акцизного збору 20 євро за 1000 кг.
Наказом ВАТ “Укрнафта” від 08.05.2003 №136 введено в дію ТУ У 23.2-00135390-141-2003, за якими позивачем виробляється та реалізується бензин газовий стабільний. Введенням ТУ У 23.2-00135390-141-2003 ВАТ “Укрнафта” замінило ТУ У 00135390.069-95 “Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3-8). Технічні умови”.
Відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової плати України від 05.06.2002 №К-2934 бензину газовому стабільному, виробленому позивачем згідно ТУ У 00135390.069-95, відповідає код УКТЗЕД 2709009000.
Згідно акту відбору зразків (проб) від 27.10.2004 №1 зразок бензину газового стабільного, відібраного в резервуарному парку позивача, направлено для випробувань до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України для перевірки на відповідність вимогам ТУ У 23.2-00135390-141-2003 “Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови”.
Листом від 02.07.2004 №45/7-1833-1548 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України для проби безбарвної рідини з характерним запахом був визначений код УКТЗЕД 2710002500.
Листом Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 08.11.2004 №45/7-4253-3316 для проби безбарвної рідини з характерним запахом, згідно акту відбору проб від 27.10.2004 №1, був визначений код УКТЗЕД 2710001100. Листом Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України для проби безбарвної рідини з характерним запахом, згідно акту відбору проб від 27.10.2004№1, був визначений код УКТЗЕД 2710003900.
Згідно експертного висновку Київської торгово-промислової плати України від 10.11.2002 №К-5385, на підставі досліджень Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, бензину газовому стабільному, виробленому позивачем згідно ТУ У 23.2-00135390-141-2003, відповідає код УКТЗЕД 2710003900.
У відповідності до ст. 18 Митного кодексу України спеціалізованою митною установою, якій надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби, є Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи.
Відповідно до пункту 2.1. Положення про Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.03.2004 №220, завданням даного митного управління є проведення лабораторних досліджень та експертиз для забезпечення здійснення митного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками” від 12.12.2002 №1862 встановлений порядок відбору проб і зразків за дорученням інших органів державного контролю. На взяті (надані) проби і зразки накладається митне забезпечення. Згідно з п. 6 Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразка взяття (надання) проб і зразків оформлюється актом за формою, затвердженою Держмитслужбою.
З урахуванням викладеного, висновки Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України можуть використовуватись виключно у митних цілях для забезпечення здійснення митного контролю.
Відбір зразків (проб) на Гнідинцівському газопереробному заводі ВАТ “Укрнафта” був оформлений актом відбору зразків №1, форма якого затверджена наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 03.06.2002 №321 на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.93 №30-93 “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”.
Відповідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10.05.1993 №46-93 державні стандарти України розробляються, зокрема, на продукцію міжгалузевого призначення та продукцію для населення та народного господарства.
Згідно зі ст. 15 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами) методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції. Результати випробувань, проведених зазначеними лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують підтвердження іншими акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами). Повторні випробування за визначеними характеристиками цієї продукції не проводяться, крім випадків, коли відповідно до законодавства встановлена недостовірність результатів випробувань.
Відповідно до ст.ст. 1, 7 Закону України “Про підтвердження відповідності” від 17.05.2001 №2406-ІІІ відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством, засвідчується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності. Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.
Відповідно до п. 1.3. розділу 1 Правил обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, що затверджені наказом Держстандарту України від 16.01.1997 №19, зразок продукції - проба продукції, що відібрана органом з сертифікації продукції або його уповноваженим представником відповідно до вимог ГОСТ 2517 “Нефтепродукты. Методы отбора проб”.
Розділом 2.12. Правил обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, що затверджені наказом Держстандарту України від 16.01.1997 №19, встановлено, що за позитивними результатами розгляду протоколу випробувань та виконання інших робіт, що передбачені в рішенні за заявкою суб’єкта господарської діяльності, орган з сертифікації оформляє сертифікат відповідності та інші документи, що передбачені державною системою сертифікації. Заповнення всіх передбачених у формі сертифіката реквізитів обов'язкове. Реквізит “код ТН ЗЕД” заповнюється за результатами ідентифікації продукції і визначення на її підставі коду за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (перші чотири знаки).
Органом, зареєстрованим у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО –“МАСМА-СЕПРО”, після дослідження бензину газового стабільного, який виробляє позивач згідно з ТУ У 23.2-00135390-141-2003, було видано сертифікат відповідності серії ВБ №329925, де в графі “код УКТЗЕД” визначений код –270900.
Розглядаючи спір по суті, суд також бере до уваги, що відповідач-2 вже здійснював позивачу нарахування з акцизного збору на бензин газовий стабільний, вироблений Гнідинцівським ГПЗ ВАТ "Укрнафта" відповідно до ТУ 23.2.-00135390-141-2003 на підставі тих же документів (експертних висновків). Всі зазначені обставини досліджувались господарським судом м. Києва за позовом ВАТ "Укрнафта" до Відповідача-2.
Так, згідно з постановою Господарського суду м. Києва від 27.09.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі №32/69, (яка набрала законної сили та є чинною станом на день розгляду спору) за позовом ВАТ "Укрнафта" в особі Гнідинцівського ГПЗ до Київської ТПП та Варвинської міжрайонної ДПІ у Чернігівській області визнано недійсними податкові повідомлення-рішення щодо нарахувань, зокрема, акцизного збору на бензин газовий стабільний, вироблений Гнідинцівським ГПЗ ВАТ "Укрнафта" згідно ТУ У 23.2.-00135390-141-2003 за період з 01.07.2003 по 31.10.2004.
Експертним висновком судово-товарознавчої експертизи від 15.08.2005 №4155 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка була призначена судом у справі № 32/69, визначено, що встановити код УКТЗЕД бензину газового стабільного, який вироблявся Позивачем відповідно до ТУ У 23.2-00135390-141-2003 “Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови” за період з 01.07.2003 по 31.10.2004 не виявилось за можливе. Однією з підстав неможливості визначення коду УКТЗЕД є те, що бензин газовий стабільний отримується шляхом переробки нафтового газу, газового конденсату або широкої фракції легких вуглеводнів та за фізичними властивостями продукт непридатний для безпосереднього споживання в якості кінцевого продукту, тому його можна віднести до коду УКТЗЕД 2709009000, однак окремі властивості продукту дозволяють віднести його до коду УКТЗЕД 2710002500 або 2710003900.
Як встановлено проведеною у справі № 32/69 комісійною судово-товарознавчою експертизою (висновок від 28.07.2006 №6514), упакування та маркування усіх зразків продукції не відповідають вимогам ГОСТ 2517 “Нефтепродукты. Методы отбора проб”. Згідно зазначеного висновку експертизи, встановити код УКТЗЕД бензину газового стабільного, який вироблявся позивачем відповідно до ТУ У 23.2-00135390-141-2003 “бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови” за період з 01.07.2003 по 31.10.2004, не виявилось за можливе.
Таким чином, проведеними у справі № 32/69 судово-товарознавчими експертизами класифікація бензину газового стабільного, який виготовлявся позивачем, як товар підкатегорії УКТЗЕД 2710003900, не підтверджена.
Копії вищевказаних висновків судових експертиз долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач-2, як суб'єкт владних повноважень, правомірності своїх податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу акцизного збору суду не довів. Відповідачем-2 не надані докази правомірності підстав для нарахування акцизного збору на продукцію, яка вироблялася позивачем відповідно до ТУ У 23.2-00135390-141-2003 “Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови” у період з 01.11.2004 по 30.09.2006, а також не доведено, що зазначена продукція є підакцизною.
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначається, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.1 вказаного Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з пп. 17.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, а також те що позивач не був зобов’язаний сплачувати, а, відповідно, декларувати податкові зобов’язання з акцизного збору за вказаним епізодом, то, відповідно, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій визначених спірними податковими повідомленнями, у відповідача-2 не було.
З огляду на викладене, позов в частині визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню.
Відповідно, підлягає визнанню недійсним і рішення Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг, яким вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.
Оцінюючи подані сторонами докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи вимоги статей 69-72, 79, 86, 138, 139, 143, 151, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання спірних рішень недійсними, то суд відзначає наступне. Статтями 105, 162 КАС України передбачено, що позов може містити вимоги про визнання рішення суб’єкта владних повноважень нечинним, а суд приймає відповідне рішення. Водночас ч.4 ст.105, абзацем 2 ч.2 ст.162 КАС України встановлено, що позов може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Можливість захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади передбачена ч.2 ст.20 Господарського кодексу України. З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги норми п.6 Прикінцевих і перехідних положень КАС України, ст.12 ГПК України, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто –3, 40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-72, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.02.2007 № 000012100/0.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 03.03.2007 № 000012100/1.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.05.2007 № 000012100/2.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 000012100/3.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 03.03.2007 № 0000082302/1.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 07.05.2007 № 0000082302/2.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 0000082302/3.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.05.2007 № 000032100/2.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 09.07.2007 № 000032100/3.
Визнати недійсним рішення Державної податкової адміністрації України від 27.06.2007 № 6274/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд апеляційної інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя судді | О.О. Євсіков І.В. Усатенко О.О. Хрипун |
Дата складання та підписання постанови у повному обсязі –09.10.2007.