Справа № 3-1670/2010 р
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року Суддя Сніжнянського міського суду Донецької обл.
Бикадоров В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Сніжне Донецької області, громадянку України, приватного підприємця, яка проживає у АДРЕСА_1, за ст. 41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
У період з 12 по 14 жовтня 2010 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області була проведена комплексна перевірка чинного законодавства про працю приватного підприємця - суб*єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 і перевіркою встановлено, що фізична особа-підприємець має право прийому працівників шляхом укладення з ними письмових трудових договорів відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України та наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою № 260 від 08.06.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2010 року за № 554\5745. Відповідно до ст. 21 КЗпП України підприємець виступає однією із сторін трудового договору та зобов*язаний забезпечувати реалізацію трудових прав працівників. Однак, здійснюючи свою діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2 порушила вимоги чинного трудового законодавства та вчинила адміністративне правопорушення, а саме:
1. Продавцю продовольчих товарів ОСОБА_3 встановлена заробітна плата 888 грн., робочий час з 08-00 год. до 17-00 год., тривалість щорічної відпустки – 24 календаних дні. В порушення вимог ч.5 ст. 79 КЗпП України в п.6 трудового договору з ОСОБА_3 не встановлена конкретна дата надання щорічної відпустки.
2. Роботодавцем не ведеться облік робочого часу працівниці, що свідчить про порушення вимог ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці», яка вимагає вести достовірний облік робочого часу.
3. Магазин працює з 07-00 год. до 18-00 год. без вихідних та перерви. У порушення ст. 66 КЗпП України не визначені час перерви для відпочинку і харчування та її тривалість.
1. Робоча зміна продавця триває 11 годин, тобто робочий час, відпрацьований робітницею за тиждень перевищує 40 годин, що є порушенням вимог ст. 50 КЗпП України.
2. Нормами законодавства встановлено, що працівники, які займають посади, професії, які за класифікатором професій не належать до категорії простої, некваліфікованої праці повинні отримувати заробітну плату у розмірі, визначеному генеральною регіональною та галузевими угодами. Посада продавця продовольчих товарів не належить до розділу 9 класифікатора професій, яким визначено перелік простих, неквалфікованих професій.
Пунктом 2.2 розділу 2 Генеральної угоди між КМУ, об*єднаннями роботодавців і підприємниців та всеукраїнськими профспілками і профоб*єднаннями, мінімальна ставка робітника 1-го розряду встановлюється у розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої державою. Встановлений посадовий оклад продавця ОСОБА_3 за виконання кваліфікованої праці не відповідає вимогам ст. 96,97 КЗпП України, ст.ст. 3,8,11,14 ЗУ «Про оплату праці». Оплата проводилася з липня по жовтень 2010 року, виходячи із мінімальної заробітної плати, що призвело до триваючого недоотримання працівницею грошових коштів.
Своїми діями ОСОБА_2 скоїла правопорушення, передбачене ст. 41 ч.1 Кодексу України про адмінправопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 визнала факт правопорушення у повному обсязі, просила суворо її не карати.
Факт правопорушення також підтверджується протоколом про адмінправопорушення, актом перевірки від 14.10.2010 р., письмовими поясненнями порушниці.
Вирішуючі питання про вид та розмір покарання, до уваги приймаються характер вчиненого, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому при накладенні стягнення відносно ОСОБА_2 вважаю необхідним застосувати стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 грн.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 268,283,287,294 КУпАП ,
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через місцевий суд протягом десяти діб з дня її винесення.
Суддя: