Справа № 2-1618\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого – судді Унятицького Д.Є.
при секретарі – Клочко Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, стягнення недоотриманих коштів,
в с т а н о в и в :
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і на підставі ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2007-2010 роках дану допомогу отримував у значно меншому розмірі.
Також він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 і відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування додаткової пенсії та не проводить її перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки він проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, щомісячної грошової доплати як пенсіонеру проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни та стягнути з управління на її користь за період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 3098,82 грн, щомісячну грошову доплату в розмірі 22775,80 грн. та щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за вказаний період в розмірі 4178,40 грн.
В судове засідання позивач не з”явився, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними, крім того, до вимог позивачки просив застосувати строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується копією посвідчення \а.с.15\.
Як вбачається з повідомлення та довідки відповідача \а.с.17-18\, позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі та отримує пенсію за віком, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну її здоров»ю, розмір якої визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Вказана додаткова пенсія виплачувалась позивачу: з вересня по грудень \включно 2007 року – в розмірі 5,97 грн., з січня по березень \включно 2008 року – 70,50 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – 72,15 грн., з липня по вересень \включно 2008 року – 72,30 грн., з жовтня 2008 року по жовтень \включно 2009 року – 74,70 грн., з листопада по грудень \включно 2009 року – 85,95 грн., з січня по березень \включно 2010 року – 104,25 грн., з квітня по червень \включно 2010 року – 105,90 грн., з липня по серпень 2010 року – 106,35 грн.\а.с.18\.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в ч.3 ст.51, яка викладалась в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії 2, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої додаткової пенсії позивача за період з 1 вересня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Таким чином, за весь період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року позивачу недонарахована та невиплачена додаткова пенсія в розмірі 2717,42 грн.
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачу з 1 вересня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Вказана доплата виплачувалась позивачу з вересня 2007 року по серпень \включно 2010 року – 5,20 грн. кожного місяця \а.с.16\.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» \на відповідний рік. Положення Законів «Про Державний бюджет України» не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
На 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати доплат у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено згідно із Законом № 489-V від 19 грудня 2006 року.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 6 від 9 липня 2007 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії абзацу 2,3 і 4 частини 1 та частини 2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України.
В 2008 році частину першу та другу статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України» відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
В 2009-2010 роках статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було зупинено та змін не було внесено.
Враховуючи викладене та клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити в позові за період з 1 по 20 липня 2007 року.
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нарахувати та виплатити позивачу доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, в межах позовних вимог - з 1 вересня по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачу за період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Таким чином, за весь період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року позивачу недонарахована доплата до пенсії на суму 19680,12 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії позивача з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Також, ОСОБА_1 народився 25 жовтня 1940 року та є дитиною війни, що підтверджується копією його паспорту \а.с.12\.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вказане підвищення до пенсії виплачувалось позивачу: з січня по березень \включно 2008 року - 47 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – 48,10 грн., з липня по вересень \включно 2008 року – 48,20 грн., з жовтня 2008 року по серпень \включно 2010 року – 49,80 грн. \а.с.14\.
На 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В 2008 році статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
В 2009-2010 роках статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не було зупинено та змін не було внесено.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці застосуванню підлягають норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах позовних вимог - з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни позивачу за період з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Таким чином, за весь період з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року позивачу недонарахована доплата до пенсії на суму 3614,95 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії позивачу з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також суд вважає за необхідне стягнути з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на користь позивача на відшкодування завданої йому шкоди недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 26012,49 грн. \2717,42+19680,12+3614,95\.
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, стягнення недоотриманих коштів задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої йому шкоди недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 26012 (двадцять шість тисяч дванадцять) гривень 49 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий-суддя Унятицький Д.Є.