СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
23 жовтня 2007 року | Справа № 2-27/5274.1-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
предстанвик позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам";
представник відповідача: не з'явився, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 21 червня 2007 року у справі № 2-27/5274.1-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам" (вул. 16-го Квітня, 1944р., 14, Масандра, місто Ялта, 98650)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)
про визнання недійсною другої податкової вимоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року у справі № 2-27/5274.1-2006А (суддя Воронцова Н.В.) позов задоволено.
Визнана недійсною друга податкова вимога Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2004 року № 2/893.
Постанова суду обґрунтована тим, що відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Статтями 14 і 15 Закону України „Про систему оподатковування” від 25 червня 1991 року № 1251-XII визначено вичерпний перелік податків і зборів ( обов’язкових платежів ), що справляються платниками податків на території України. Штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки, не визначені вказаними статтями як податок або збір ( обов’язків платіж ), а отже не мають статусу податкового зобов’язання.
На підставі викладеного господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсною другої податкової вимоги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2004 року № 2/893.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, у задоволені даних позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року розгляд апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим був призначений на 25 вересня 2007 року, але 25 вересня 2007 року розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв’язку із відрядженням головуючого судді Волкова К.В., розгляд скарги був відкладений на 23 жовтня 2007 року.
У судове засідання 23 жовтня 2007 року представники сторін не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомленні належним чином судовими повістками від 21 вересня 2007 року, які були відправлені рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства неприбутті у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року суддю Гоголя Ю.М. було замінено на суддю Щепанську О.А.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі податкового повідомлення-рішення № 2751/23-1 від 01 серпня 2003 року та першої податкової вимоги № 1/829 від 13 жовтня 2004 року Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Леді-Брам” була направлена друга податкова вимога від 22 листопада 2004 року № 2/893 про сплату суми податкового боргу по штрафним санкціям за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 45349,94 грн.
Однак, підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” визначено, що податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.
Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” закріплене, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України винятково законами України встановлюються система оподатковування, податки та збори.
Статтями 14 і 15 Закону України „Про систему оподатковування” закріплено вичерпний перелік податків і зборів ( обов’язкових платежів ), що справляються платниками податків на території України. Штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки, не визначені вказаними статтями як податок або збір ( обов’язків платіж ), а отже не мають статусу податкового зобов’язання.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 2751/23-1 від 01 серпня 2003 року, на підставі якого винесено спірну податкову вимогу, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2004 року по справі № 2-7/3257-2004 було визнано недійсним у частині визначення штрафних санкцій в сумі 45349,94 грн. як податкової заборгованості.
Перша податкова вимога № 1/829 від 13 жовтня 2004 року була визнана недійсною рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2004 року по справі № 2-15/15100-2004.
Вказаними судовими рішеннями, які вступили в закону силу, встановлено, що штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 45349,94 грн. не мають статусу податкового зобов’язання.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсною другої податкової вимоги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2004 року № 2/893.
Таким чином, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим, викладені в апеляційної скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року у справі № 2-27/5274.1-2006А відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року у справі № 2-27/5274.1-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді