ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" жовтня 2006 р. | Справа № 29/175-06-4697А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
розглянула апеляційну скаргу
Управління ПФУ у Білгород –Дністровському районі Одеської області
на постанову господарського суду Одеської області
від 10 липня 2006р.
у справі № 29/175-06-4697А
за позовом Управління ПФУ у Білгород –Дністровському районі Одеської області
до СВК ім. „Суворова”
про стягнення 5629,40 грн.
Відповідно до вимог п.6 Прикінцевих положень та п.4 ч.1 ст.17 КАС України справа розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. відкрито апеляційне провадження зі справи № 29/151-06-4697А за апеляційною скаргою Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. розгляд даної справи в апеляційному порядку призначено на 26.09.2006р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 17.08.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 26.09.2006р. розгляд справи відкладено на 12.10.2006р.
10.05.2006р.Управління ПФУ у Білгород - Дністровському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з СВК ім. „Суворова” заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5629,40 грн. за 2005р.
Постановою місцевого господарського суду від 10.07.2006р. (суддя Аленін О.Ю.) в позові відмовлено повністю.
Судове рішення з посиланням на абз.5 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вмотивоване тим, що виплата пенсій, призначених відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, починаючи з 01.01.2005р.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ у Білгород - Дністровському районі Одеської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із доповненою апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” законодавцем відновлено для сільськогосподарських товаровиробників – платників фіксованого сільськогосподарського податку дію Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі в частині встановлення обов’язку відшкодовувати органам ПФУ понесені ними витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Окрім цього, позивач наполягає на тому, що зміни до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо покладення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на державний бюджет набирають чинності з 01.01.2006р., а отже, на правовідносини за 2005 рік розповсюджуватися не можуть.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити судове рішення без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих до справи документів, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:
Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 23.12.2004р. № 2287-ІV встановлено, що з січня 2005 року платниками фіксованого сільськогосподарського податку відшкодовуються Пенсійному Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно зі ст.13 п. ”б”- „з” Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону України визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України”, затвердженою Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.
Відповідно до вимог п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що органом ПФУ направлено на адресу товариства розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому за твердженнями позивача зазначені грошові кошти, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій. Інших доказів понесення витрат не надано.
Між тим, наданий розрахунок не є належним доказом понесення Управлінням ПФУ у Біляївському районі Одеської області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв’язку з чим ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. зобов’язано скаржника надати належним чином завірені копії поштових відомостей по кожній особі, яка працювала на підприємстві відповідача та має право на отримання пільгової пенсії.
На виконання зазначених ухвал органом ПФУ надано відомості на виплату пенсій та допомоги за 2005 рік, з яких жодним чином не вбачається, що Управлінням ПФУ виплачувались пенсії на пільгових умовах особам, що працювали на СВК ім. „ Суворова”. Поштові відомості до суду за поясненнями представника скаржника надані не були з вини поштової установи, яка не відповіла на запит позивача з приводу надання відомостей.
Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведений припис процесуального права, викладені вище обставини справи в частині відсутності у позивача належних доказів понесення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій працівникам підприємства, колегія суддів вважає доводи позивача про наявність у товариства заборгованості перед органом ПФУ в сумі 5629,40 грн. є недоведеними, а відтак необґрунтованими.
Крім цього, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005р. № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006р., внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. А саме абз.5 п.п.1 п.2 викладено в такій редакції: виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову Управління ПФУ у Білгород _ Дністровському районі Одеської області.
Відтак, оскаржуване судове рішення по даній справі постановлено господарським судом Одеської області з урахуванням фактичних обставин справ та у відповідності із нормами чинного законодавства, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. зі справи № 29/175-06-4697А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |