ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.09.2007 року Справа № 6/338
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І
Єжової С.С.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Портна Г.В., дов. від 24.09.2007 б/н
від позивача Майданникова О.В., дов. 24.09.2007
від відповідача Юрченко Є.О., дов. від 03.01.2007 № 03/03-3
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства
„Луганськвугілля”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 07.08.2007
по справі № 6/338 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Альфа –Охорона”, м. Алчевськ
до відповідача Державного підприємства
„Луганськвугілля”, м. Луганськ
про стягнення 155304 грн. 90 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями першого заступника голови суду від 31.08.2007 та голови суду від 17.09.2007
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Охорона” (далі –ТОВ „Альфа-Охорона”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Луганськвугілля” (далі –ДП „Луганськвугілля”) згідно договору про надання послуг з охорони майна від 01.11.2004 № АО-04-04/171”с” (далі – договір) заборгованості у сумі 155 305 грн. 90 коп., в тому числі: основного боргу –139 316 грн. 00 коп. за період з 01.11.2004 по 28.02.2006, 3 % річних –9 859 грн. 00 коп. за період з 01.12.2004 по 10.04.2007, інфляційних нарахувань –6 129 грн. 90 коп. за період з 01.12.2004 по 10.04.2007
07.08.2007 позивачем надана суду заява про уточнення позовних вимог від 30.07.2007, якою він просив стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 139 316 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1 308 грн. 40 коп., інфляційні нарахування у сумі 19 805 грн. 22 коп., пеню у сумі 4 004 грн. 40 коп.
Заява ТОВ „Альфа-Охорона” про збільшення позовних вимог судом залишена без розгляду за відсутністю доказів сплати позивачем державного мита на збільшену суму позову.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.08.2007 по даній справі позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 139 316 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 6 129 грн. 90 коп.,
3 % річних у сумі 6 011 грн. 58 коп., витрати по державному миту у сумі 1 514 грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 07 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з
ДП „Луганськвугілля” мотивоване підтвердженням матеріалами справи доводів позивача про наявність у відповідача боргу в сумі 139 316 грн. 00 коп., умовами договору, положеннями ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.
Судом першої інстанції зазначено, що нарахування позивачем за період з 01.12.2004 по 10.04.2007 інфляційних нарахувань у сумі 6 129 грн. 90 коп. та 3 % річних у сумі 9 859 грн. 00 коп. є необґрунтованим та суперечить встановленим обставинам справи, оскільки позивачем не було надано доказів пред’явлення відповідних рахунків відповідачу.
За висновками суду зобов’язання щодо оплати наданих послуг у відповідача виникло після закінчення строку дії договору (01.11.2005). З огляду на викладений висновок, розрахунки сум інфляційних нарахувань та річних, що стягнуті з відповідача за рішенням, здійснені судом з 02.11.2005.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на необгрунтованість висновків суду, порушення норм матеріального права (ч. 1 ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України) та на умови договору, згідно з якими відповідач повинен оплачувати надані послуги на підставі виставлених позивачем рахунків. Як зазначає скаржник, такі рахунки у відповідача відсутні та позивачем не доведено суду факт пред’явлення рахунків для оплати.
Також, ДП „Луганськвугілля” стверджує про необґрунтованість висновків місцевого господарського суду щодо моменту виникнення зобов'язання по оплаті послуг.
Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач посилається на доведеність надання ним відповідачеві послуг згідно договору та на ухилення відповідача від сплати вартості цих послуг.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
До підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, які зазначені у ст. 11 Цивільного кодексу України, віднесені договори та інші правочини. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ „ Альфа –Охорона” посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг з охорони майна, що надані позивачем на підставі договору, укладеного між ТОВ „Альфа – Охорона” та ДВАТ „Шахта імені Артема”, правонаступником прав та обов’язків якого є ДП „Луганськвугілля”.
За умовами договору позивач прийняв на себе зобов’язання по охороні об’єктів „Замовника”.
Згідно п. 2.1 договору загальна вартість послуг складає 236520 грн. Порядок розрахунків сторонами узгоджений п. 2.2 договору, яким передбачено, що оплата за охорону здійснюється щомісячно по наданим рахункам шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача до 7 числа місяця, наступного за звітним. Рахунки на оплату надаються не пізніше 4 числа кожного місяця наступного за звітним.
Вказаний у договорі порядок розрахунків позивачем не дотриманий, докази надання відповідачеві рахунків на оплату послуг позивачем не надані.
З пояснень відповідача рахунки на оплату послуг позивачем йому не надавалися.
Не підтверджено матеріалами справи і пред’явлення позивачем відповідачеві претензії на оплату послуг, про яку зазначено у позовній заяві. Відповідач отримання від позивача зазначеної або іншої претензії оспорює.
Висновок стосовно закінчення строку дії договору судом здійснений виходячи з умов п. 7.1 договору.
Проте, відповідно до умов п. 7.2. договору, якщо за один місяць до спливу строку договору жодна із сторін не потребує його припинення, договір визнається продовженим на попередніх умовах і на той же строк. Документи у підтвердження припинення дії договору відповідно до положень п. 7.2 договору у матеріалах справи відсутні.
З пояснень представника відповідача у судовому засіданні дію договору не припинено. Вказані доводи відповідача позивачем належним чином не спростовані.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо закінчення строку дії договору не відповідає обставинам справи та умовам договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Враховуючи приписи діючого законодавства, умови договору та обставини справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування рішення та відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ст 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ДП „Луганськвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 07.08.2007 по справі №6/338 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.08.2007 по справі №6/338 скасувати частково
3. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
- Номер:
- Опис: про стягнення податкового боргу за рахунок активів в сумі 700,31 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 6/338
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Баннова Т.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.09.2007
- Дата етапу: 30.10.2007