ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.10.10 р.                                                                                    Справа № 25/133                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк

до відповідача 1   відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка  Донецької області

до відповідача 2 закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” м.  Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача – ОСОБА_1 м. Торез Донецької області,

на стороні відповідача 1 – ОСОБА_2 м. Торез Донецької області

про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 5743грн.87коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Петрова Т.Ю. –головний юрисконсульт (довіреність №  707-1/14 від 25.03.2010);

від відповідача 1: Логачова Ю.А.  – заступник начальника відділу позовної роботи (довіреність № 48-10 „Д” від 31.12.2009);

від відповідача 2: не з’явився;

від третіх осіб: не з’явилися

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області (відповідач 1), закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” м.  Київ (відповідач 2),  за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_1 м. Торез Донецької області, на стороні відповідача 1 – ОСОБА_2 м. Торез Донецької області, про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 5743грн.87коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія від 06.05.2003, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, довідку  відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тореза та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 9/4255 від 08.10.2008, схему до протоколу огляду ДТП,  платіжне доручення № 5261 від 01.12.2008 на суму 83,00грн., квитанцію на суму 83,00грн., протокол огляду транспортного засобу, акт огляду транспортного засобу № 17/749 від 06.10.2008, постанову Торезького міського суду Донецької області від 29.10.2008 у справі № 3-7696/08, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0073215 від 19.10.2007, поліс № ВВ/1769773 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.04.2008, заяву про виплату страхового відшкодування від 01.10.2008, страховий акт № 49178 від 04.11.2008, страховий акт № 49178/2 від 12.12.2008, платіжне доручення № 5260 від 01.12.2008 на суму 4156,87грн., видатковий касовий ордер на суму 1204,00грн., висновок спеціаліста № 17/749 експертного автотоварознавчого дослідження по факту завдання матеріальної шкоди власнику автомобіля від 14.10.2008, калькуляції, фототаблиці, акти виконаних робіт № 3А-0006163 від 23.10.2008, платіжне доручення № 5010 від 10.11.2008 на суму 300,00грн., лист АБ „Брокбізнесбанк” від 27.10.2008 № 011-007/3633.

         У відзиві на позовну заяву (вих. № 03юр-10873/10 від 14.09.2010р.) відповідач 1 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту порушення своїх прав та законних інтересів.  

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, документи, витребувані ухвалами суду від13.08.2010 та від 14.09.2010, не представив.

Треті особи в засідання суду також не з’явилися, письмових пояснень щодо викладених в позовній заяві обставин, не представили.

В письмових поясненнях (вих. № 03юр-11364/10 від 11.10.10) відповідач 1 зазначив, що ОСОБА_2 у відповідності до наказу ВАТ „Донецькобленерго” № 151 від 02.09.2002 був прийнятий на роботу в якості водія автомобіля. Наказом № 47 від 08.07.2009 ОСОБА_2 був звільнений з посади водія за власним бажанням. Копії зазначених наказів додав до пояснень.

В силу приписів  ст. 75 Господарського процесуального кодексу, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників    позивача та відповідача 1, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

30.09.2008 о 14год.20хв.  по вул. 50 років СРСР в м. Торезі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ЗИЛ 431410”, державний номер  НОМЕР_1, що належить   ВАТ „Донецькобленерго”,  під керуванням ОСОБА_2, та  автомобілем „ЗАЗ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 19.10.2007, під його керуванням.

Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тореза та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 9/4255 від 08.10.2008, схемі до протоколу огляду ДТП,  постанові Торезького міського суду Донецької області від 29.10.2008 у справі № 3-7696/08.

Автомобіль „ЗАЗ Ланос”, державний номер  НОМЕР_2, що належить    ОСОБА_1, застрахований власником транспортного засобу в  Донецькій філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на підставі договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0073215 від 19.10.2007р.

Постановою   Торезького міського суду Донецької області  по справі № 3-7696/08 від 29.10.2008  ОСОБА_2, який керував    автомобілем ЗИЛ 431410, державний номер НОМЕР_1, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України  у зв’язку з порушенням п. 10.9. Правил дорожнього руху.

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною  особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їх робітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_2, який керував автомобілем ЗИЛ 431410, державний номер НОМЕР_1.

Зазначений автомобіль належить  ВАТ „Донецькобленерго”.

Відповідно до наказу ВАТ „Донецькобленерго” № 151 від 02.09.2002 ОСОБА_2 був прийнятий на роботу з 03.09.2002 на посаду водія та під час ДТП виконував трудові обов’язки, чого не заперечив відповідач 1.

Відповідно до висновку спеціаліста № 17/749 експертного автотоварознавчого дослідження по факту завдання матеріальної шкоди власнику автомобіля від 14.10.2008 вартість   відновлювального ремонту автомобіля „ЗАЗ Ланос”, державний номер  НОМЕР_2, складає 6331,01грн.

          У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0073215 від 19.10.2007,  на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 01.10.2008, актів виконаних робіт № 3А-0006163 від 23.10.2008, висновку спеціаліста № 17/749 експертного автотоварознавчого дослідження по факту завдання матеріальної шкоди власнику автомобіля від 14.10.2008, листа АБ „Брокбізнесбанк” від 27.10.2008 № 011-007/3633, страховиком (позивачем) були складені страхові акти № 49178 від 04.11.2008 та № 49178/2 від 12.12.2008, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає   5360грн.87коп., франшиза за договором страхування 0,5% від страхової суми (213,00грн.). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза. Також, застосовується коефіцієнт зносу.

Страхове відшкодування в сумі 5360грн.87коп. було виплачено позивачем страхувальнику – ОСОБА_1 в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 5260 від 01.12.2008 на суму 4156,87грн. та видатковий касовий ордер на суму 1204,00грн.

Відповідно до полісу № ВВ/1769773 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.04.2008 ВАТ „Донецькобленерго”, якому належить транспортний засіб „ЗИЛ 431410”, державний номер НОМЕР_3, застрахувало свою цивільно-правову відповідальність в ВАТ „СК „Крона”.

Відповідно до умов полісу № ВВ/1769773 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.04.2008 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза умовами даного полісу не визначена.

          Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”,  у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача 2  в сумі 5360,87грн. – сплачене страхове відшкодування.

Вимоги позивача про стягнення суми 5360,87грн. - виплачене страхове відшкодування підлягають задоволенню саме за рахунок відповідача 2 за доведеністю та обґрунтованістю пред’явлення.

Вимоги позивача до відповідача 1 в порядку регресу на суму 5360,87грн., з огляду на вищенаведене, є безпідставними та необґрунтованими. Тому, по відношенню до відповідача 1 в вимогах про стягнення 5360,87грн. відмовити.

Аналогічної позиції зі спірного питання додержується Верховний Суд України.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2  83,00грн. за довідку ДАІ та 300,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дані суми позивач  перерахував платіжними дорученнями № 5261 від 01.12.2008 на суму 83,00грн. і № 5010 від 10.11.2008 на суму 300,00грн. та просить їх стягнути з відповідачів, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий ОСОБА_1 зазнав витрат на проведення експертизи. До того ж, витрати на експертне дослідження у даному випадку є непрямими збитками (прямі збитки – це збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту автомобіля). Відповідно до договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0073215 від 19.10.2007 Сторони не узгодили непрямі збитки, які є застрахованими.

Щодо суми 83грн.00коп. – вартості  довідки ДАІ, то Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відшкодування такого роду витрат не передбачено.

До того ж, відповідно до п. 2.1. Інструкції з оформлення довідки про ДТП та порядок її видачі, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2007 № 373, довідка  про  ДТП  видається  безоплатно  страховикам на підставі їх письмового запиту  щодо  ДТП  за  участю  транспортних засобів,   з   власниками   яких  ці  страховики  уклали  договори обов'язкового страхування цивільно-правової  відповідальності,  та МТСБУ і його уповноваженими особами.

Отже, позивач міг сам звернутися до відділення ДАІ для отримання цієї довідки, тому як потерпілий – ОСОБА_1  застрахований за договором добровільного страхування у позивача.

Таким чином, в вимогах позивача про стягнення суми 300грн.00коп. за проведення експертного дослідження та суми 83грн.00коп. – вартості довідки ДАІ слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.                  

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  відповідача 2 пропорційно розміру присудженої до стягнення з нього суми.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами),  ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області (відповідач 1), закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” м.  Київ (відповідач 2),  за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_1 м. Торез Донецької області, на стороні відповідача 1 – ОСОБА_2 м. Торез Донецької області, про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 5743грн.87коп. задовольнити частково в сумі  5360грн.87коп. за рахунок відповідача 2.

В вимогах позивача до відповідача 1 відмовити.

В позовних вимогах про стягнення суми 300грн.00коп. за проведення експертного дослідження та суми 83грн.00коп. – вартості довідки ДАІ відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.                  

Стягнути  з закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” (вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 30726778) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул.   Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547)  суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5360грн.87коп., держмито в сумі 95грн.20коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  220грн.26коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27