АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -1965/2006р. Головуючий
Категорія 41. в інстанції Кобзій Т.І.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня «17» дня Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Свинцової Л.М.
при секретарі Подколзіної Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 29 березня 2006р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, стягнення грошових сум - заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати за понаднормову роботу, оплати лікарняного листа, заборгованості заробітної плати, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 29.03.2006р. позов ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено: розірвати трудовий договір НОМЕР_1, укладений 11 квітня 2003р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за понаднормову роботу в сумі 880,32грн., вихідну допомогу в сумі 748,50грн., оплату по листу непрацездатності в сумі 120,21грн., заборгованість з заробітної плати в сумі 435,40грн., грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 420,40грн., а всього 2604,88грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. на відшкодування моральної шкоди 500грн.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку в сумі 249,50грн. допустити до негайного виконання.
У своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять - ОСОБА_1 рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, а ОСОБА_2 рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачці в задоволені позову в частині оплати за понаднормову роботу, виплати вихідної допомоги, оплати по листу непрацездатності, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, у березні 2005р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, а у лютому 2006р. з уточнюючим позовом до ОСОБА_2, зазначив, що згідно з трудовим договором від 11.04.2003р., зареєстрованим Слов'яносербським центром зайнятості, вона працювала продавцем магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить приватному підприємцю ОСОБА_2 , відповідачці по справі, посилаючись на численні порушення відповідачкою норм трудового . законодавства, позивачка просила суд розірвати трудовий договір та стягнути з останньої заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10.03.2005р. по час звільнення з роботи в сумі 3850грн., вихідну допомогу при звільненні в сумі 1050грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2003-2005рр. в сумі 596грн., заробітну плату за понаднормову роботу в сумі 1818,65грн., оплату лікарняного листа в сумі 220грн., заборгованість по заробітній платі за періоди травень 2003р. і з 1.09.2004р. по 12.02.2005р. в сумі 1407,15грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 13500грн. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1. Між тим, відповідно до ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, усупереч наведеним нормам закону, суд фактично не прийняв рішення щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розірвання трудового договору. Так, данні спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства, а тому розірвання трудового договору можливе лише у випадках передбачених цим законодавством, а саме Кодексом законів про працю України, проте, суд не визначив з яких підстав має бути розірваний трудовий договір між позивачкою та відповідачкою, тим самим не вирішив по суті спір у цій частині.
Не зазначено судом також у резолютивній частині і висновку відносно позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, - рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим. При новому розгляді справи суду необхідно повно та всебічно дослідити і оцінити обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначити юридичну природу спірних правовідносин закон, який їх регулює.
Керуючись ст. ст. 303, 304 ч. 1, ст. 307, 311 ч. 1 п. 5, 313, 314, 315,317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 29 березня 2006р. - скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.