ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.10.10 р. Справа № 8/62пн
за позовом: Курахівської міської ради, м.Курахове, ЄДРПОУ 04053298
до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Курахове,
код НОМЕР_1
про спонукання виконати дії
Суддя Ємельянов А.С.
Представники:
від позивача: Мачуський О.М. – по дов.
від відповідача: ОСОБА_1 – за пасп.
ОСОБА_3 – по дов.
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Курахівська міська рада, м.Курахове, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Курахове про зобов’язання відповідача знести самовільно збудовані споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область та привести земельну ділянку у попередній стан.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачем в межах відведеної земельної ділянки здійснюються роботи стосовно зняття та перенесення ґрунтового покриву без отримання відповідного дозволу. Крім того, як вказує позивач, Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, який затверджено постановою №982 від 26.08.2009р. Кабінету Міністрів України.
Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду 12.11.2009р., поясненнях без номеру та дати, які надійшли до господарського суду 05.10.2010р., проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що позивачем не доведено факту порушення Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 норм земельного законодавства.
Одночасно, за поясненнями відповідача, стаціонарні малі архітектурні форми було встановлено на відповідній земельній ділянці до набрання чинності вказаним вище Порядком.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення між позивачем та відповідачем відносин щодо переходу права власності на земельну ділянку) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Пунктом „б” ч.1 ст.12 вказаного Кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За змістом п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
На підставі вказаних норм діючого законодавства рішенням №IV/21-29 від 21.04.2004р. Курахівської міської ради, позивачем було надано згоду на продаж Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06 га, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область, для будівництва магазину „Квіти”.
За приписами ч.6, 7 ст.128 Земельного кодексу України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.
28.12.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі – продажу вказаної вище земельної ділянки, який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Мар’їнського районного нотаріального округу Ністратовою Р.І. та зареєстровано за №2785.
За змістом ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується, зокрема, державним актом.
Згідно із ч.4, ч.5 ст.373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Як встановлено судом, 22.12.2005р. Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 було отримано державний акт (серія ЯБ №65506) на право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область. Цільовим призначенням вказаної земельної ділянки визначено „торгівельна діяльність”.
Таким чином, внаслідок отримання акту ЯБ №65506 Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 набула право використовувати вказану земельну ділянку на свій розсуд, проте, за її цільовим призначенням та не порушуючи, при цьому, прав інших осіб.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст.168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
За таких обставин, при заявленні вимог про зобов’язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан позивач повинен довести факт порушення відповідачем вимог законодавства щодо порядку використання земель.
З метою забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах здійснюється державний контроль за використанням та охороною земель.
У відповідності до ст.187 Земельного кодексу України вказаний контроль полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Статтею 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Вказаними органами контроль в сфері земельних відносин здійснюється, в тому числі, шляхом проведення державними інспекторами перевірок дотримання суб’єктами господарювання земельного законодавства.
За приписами ст.10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.
Як встановлено судом, 13.07.2009р. державним інспектором західного регіонального відділу по контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за змістом якого відповідачем під час проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область, знято ґрунтовий покрив без отримання спеціального дозволу, що є порушенням приписів ст.168 Земельного кодексу України.
24.07.2009р. було прийнято постанову №24/07-09 про накладення адміністративного стягнення на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1.
Не погоджуючись з висновками вказаного акту та прийнятою постановою відповідач у серпні 2009 року звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з позовом до державного інспектора західного регіонального відділу по контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області про визнання незаконними та скасування припису від 13.07.2009р., протоколу про адміністративне правопорушення №009469 від 13.07.2009р., постанови №2/07-09 від 24.07.2009р. про накладення адміністративного стягнення.
Постановою від 27.11.2009р. по справі №2а-2304/09 Мар’їнського районного суду Донецької області позовні вимоги задоволено повністю.
Одночасно, вказаним процесуальним документом надано оцінку акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2009р., зокрема встановлено, що при його складанні не було дотримано вимоги п.5.4, 5.6 Порядку планування і проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням земель, затвердженого Наказом №312 від 12.12.2003р. Державного комітету України із земельних ресурсів, а саме: відсутня план-схема земельної ділянки, не наведено обставини порушення земельного законодавства Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.
Відповідно до наданої до матеріалів справи копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010р. по справі №2а-2304/09/0533, вказану постанову Мар’їнського районного суду Донецької області апеляційною інстанцією залишено без змін.
Згідно із ч.1, 3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, у тому числі, після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Враховуючи приписи вказаної статті, на момент розгляду цієї справи резолютивні процесуальні документи по справі №2а-2304/09 (№2а-2304/09/0533), прийняті Мар’їнським районним судом Донецької області, Донецьким апеляційним адміністративним судом набули законної сили та є дійсними.
За змістом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Відповідно до приписів листа №01-08/163 від 12.03.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з огляду на приписи ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, листа Вищого господарського суду України, суд приймає до уваги ті обставини, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2009р. складено з порушенням норм діючого законодавства, постанову №2/07-09 від 24.07.2009р. про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку скасовано, внаслідок чого вказані документи, враховуючи положення ст.34, ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не є належними доказами факту порушення відповідачем положень ст.168 Земельного кодексу України в частині виконання робіт без отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки.
Твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, в частині встановлення об’єкту без відповідного рішення виконавчого комітету місцевої ради, суд не приймає до уваги з огляду на таке:
Згідно із ч.1 ст.55 Закону України „Про Кабінет Міністрів України” постанови уряду, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанову №982 від 26.08.2010р. Кабінету Міністрів України було опубліковано в газеті „Урядовий кур’єр” №173 від 22.09.2009р., внаслідок чого зазначений нормативно-правовий акт набрав законної сили у цей день, тобто 22.09.2009р.
Одночасно, за поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні 05.10.2010р., роботи по встановленню спірного об’єкту було розпочато протягом 2009 року до моменту подання Курахівською міською радою позовної заяви до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача знести самовільно збудовані споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область та привести земельну ділянку у попередній стан.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа №67/1961 від 13.07.2009р. позивача, роботи по встановленню малих архітектурних форм було розпочато відповідачем у липні 2009 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що улаштування спірного об’єкту на земельній ділянці площею 0,06 га, яка розташована на перехресті пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область, відбулось у період з липня 2009 року по жовтень 2009 року. При цьому, початок відповідних робіт припав на липень 2009 року.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, який затверджено постановою №982 від 26.08.2010р. Кабінету Міністрів України, не розповсюджуються на правовідносини позивача та відповідача стосовно встановлення малих архітектурних форм на спірній земельній ділянці.
Крім того, судом прийнято до уваги, що відповідно до п.2 Постанови №982 від 26.08.2010р. норми Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності носять рекомендаційний характер.
При цьому, слід зазначити, що до набрання чинності вказаною вище Постановою, питання розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності регулювалися методичними рекомендаціями щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, які були затверджені наказом №296 від 04.09.2006р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Дію цього наказу було припинено наказом №152 від 09.04.2008р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Тобто, за висновками суду, надання виконавчим комітетом Курахівської міської ради дозволу на встановлення стаціонарних малих архітектурних форм на земельній ділянці за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область, в період з 09.04.2008р. по 21.09.2009р. законодавчо не вимагалось.
Одночасно, судом враховано, що до матеріалів справи не надано будь-яких доказів порушення відповідачем прав інших осіб або використання земельної ділянки не за цільовим призначенням при здійсненні прав власника відповідної земельної ділянки на підставі акту ЯБ №65506 від 22.12.2005р. згідно вимог ч.1 ст.78, ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, ч.4, ч.5 ст.373 Цивільного кодексу України.
Інших належних доказів порушення відповідачем вимог законодавства, яке регулює порядок розміщення суб’єктами господарювання малих архітектурних форм на земельній ділянці, позивачем не надано, судом не встановлено.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, приймаючи до уваги, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2009р. складено з порушенням норм діючого законодавства, постанову №2/07-09 від 24.07.2009р. про накладення адміністративного стягнення скасовано, а також враховуючи відсутність інших належних доказів порушення відповідачем вимог земельного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Курахівської міської ради до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача знести самовільно збудовані споруди, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,06 га, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область та привести земельну ділянку у попередній стан підлягають залишенню без задоволення.
Клопотання б/н від 21.12.2009р. позивача про призначення будівельно-технічної експертизи підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наявність у матеріалах справи висновку б/н від 20.11.2009р. про приналежність об’єкту, збудованого по пр.К.Маркса (перехрестя з вул.Лермонтова) у м.Курахове Марїнського району Донецької області до групи малих архітектурних форм, який складений Дочірнім підприємством Науково-дослідного та проектного інституту „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” (ліцензія серії АВ №445670).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2009р. було частково задоволено заяву №67/3130 від 26.10.2009р. Курахівської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: заборонено Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, пов’язані із будівництвом та встановленням об’єктів малої архітектурної форми на земельній ділянці що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область.
11.12.2009р. ухвалою господарського суду Донецької області скасовано заборону, накладену ухвалою від 03.11.2009р. в частині виконання робіт по установці ролетів та укріпленню металочерепиці на даху спірного об’єкту.
Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Одночасно, в п.10 роз’яснення №02-5/611 від 23.08.1994р. Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, внаслідок чого господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
За таких обставин, враховуючи приписи ст.68 Господарського процесуального кодексу України, п.10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України, приймаючи до уваги висновки суду про залишення без задоволення позовних вимог Курахівської міської ради, заходи до забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2009р., підлягають скасуванню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Курахівської міської ради, м.Курахове до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Курахове про зобов’язання Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1, м.Курахове знести самовільно збудовані споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова, м.Курахове, Донецька область та привести земельну ділянку у попередній стан.
Скасувати заходи до забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2009р., в повному обсязі.
У судовому засіданні 05.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя А.С.Ємельянов
Повне рішення складено 11.10.2010р.
Суддя