Справа № 2- 1168

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 року                                                  Тельманівський районний суд Донецької області

у складі:     головуючого судді                     Ковальова І.П.,

при секретарі                         Сокирко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни,

В С Т А Н О В И В:

24.09.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни , мотивуючи тим, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач порушував її право, визначене законом, не нараховував та не виплачував їй щомісячне підвищення до пенсії. Позивачка просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування щомісячного підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини війни з 11.12.2009 року довічно.

Сторони в судове засідання не з’явились. Позивачка надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягала. Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління, позов не визнав.

Відповідач – Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області надав до суду заперечення на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дійсно повинно підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, згідно п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом, відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного Фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ці положення втратили чинність. Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Разом с тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу з 01.01.2008 року виплачується підвищення до пенсії з 01.01.2008 року – 47,00 гривень, з 01.04.2008 року – 48,10 гривень, з 01.07.2008 року – 48,20 гривень, з 01.10.2008 року – 49,80 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Як встановлено судом і таке підтверджується матеріалами справи  ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і мешкає в смт. Тельманове Тельманівського району Донецької області , має правовий статус дитини війни та перебуває на обліку відповідача.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом  своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас, ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В даному випадку відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів та не довів правомірності свого рішення щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.12.2009 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 11.12.2009 року по день прийняття рішення неправомірною та зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 11.12.2009 року по день прийняття рішення судом за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, зобов’язання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-УІ Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалось окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії дитини війни, дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася,  тому  суд  вважає чинними  положення ст. 6  вказаного Закону і позовні вимоги щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-VI на 2010 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень.

Враховуючи викладене, те, що дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася,  суд  вважає чинними  положення ст. 6  вказаного Закону і позовні вимоги щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2010 рік такими, що підлягають задоволенню.

    При цьому, суд не може прийняти до уваги твердження відповідача про правомірність його дій у спірних правовідносинах з посиланням на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

   Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

  Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи характер позовних вимог, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача складає 37 гривень.

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,

            В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 11 грудня 2009 року по  11 жовтня 2010 року .

         Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії  ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 11 грудня 2009 року по 11 жовтня 2010 року  за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично отриманих сум та з подальшим  щомісячним нарахуванням та виплатою .  

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня  його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії  цього рішення.

Суддя                                        

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.