Справа № 2-1100

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року                                       Тельманівський районний суд Донецької області

у складі:   головуючого судді                           Ковальова І.П.,  

                 при секретарі                                       Сокирко І.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю,

            В С Т А Н О В И В:

13.09.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має захворювання пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорія 1), за висновками МСЕК йому була встановлена ІІІ група інвалідності, яка пов’язана з виконанням обов’язків по ліквідації аварії на ЧАЕС. Розмір його основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, розмір додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів ІІІ групи повинен складати 50 % мінімальної пенсії за віком. Пенсія позивачу нараховується з порушенням діючого законодавства України, тому він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, але отримав відмову у цьому. Позивач просить визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 26 березня 2007 року по 27 вересня 2007 року у відповідності до ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – із розрахунку – 50 % мінімальної пенсії за віком.

 Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 05.04.2007 року та є інвалідом ІІІ групи згідно посвідчення НОМЕР_2 від 20.04.2007 року.

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Тельманівському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, але отримав відмову.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом  своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки, згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що  пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю для інвалідів ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як віднесеного до категорії 1. Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку і виплати пенсій.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Так, інвалідам ІІ групи пенсія по інвалідності призначається у розмірі 90 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно до абз. 1  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб, які  втратили працездатність, визначеного законом. Згідно до ч. 3 цієї ж статті мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується  виключно для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом.

Згідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року,  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року. Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що  прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Також, відповідно до цієї статті для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів. Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що КМУ виходячи з можливостей Державного бюджету приймає постанови щодо визначення розмірів пенсій окремим категоріям пенсіонерів.

Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України – конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії повинні бути задоволені і пенсія йому повинна бути перерахована з дати призначення пенсії по 27 вересня 2007 року.

Суд прийшов до висновку, що зазначений перерахунок має бути здійснений саме з дати призначення пенсії, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається з  дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, а також згідно рішення Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 року, яким залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року, ОСОБА_1 отримує пенсію із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю – із розрахунку – 50 % мінімальної пенсії за віком з 28 вересня 2007 року, отже такий перерахунок у відповідності до вищезазначених вимог Закону має бути проведений з дати призначення пенсії ОСОБА_1 по 27 вересня 2007 року.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1, 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь місцевого бюджету Тельманівського району складає 37 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей 16, 50, 55, 124 Конституції України, статтями 1, 13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року з наступними змінами та доповненнями до нього, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 60, 88,  212 – 215 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю задовольнити частково.

    Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по ІІІ групі інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати призначення пенсії по 27 вересня 2007 року виходячи із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по ІІІ групі інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати призначення пенсії по 27 вересня 2007 року із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно, що розраховуються виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України на користь місцевого бюджету Тельманівського району витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 /тридцять сім/ гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                        

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.