Справа № 2а-2483/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року 16 година 05 хвилин м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача Бутка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції Бутко Андрія Михайловича про визнання дій по ухваленню постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, який здав на пошту 8 жовтня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що його безпідставно було притягнуто відповідачем – суб’єктом владних повноважень до адміністративної відповідальності за непред’явлення посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, полісу обов’язкового страхування за ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначив, що перетинавши перехрестя, автомобіль під його керуванням раптово зламався, у зв’язку з чим він вимушений був зробити аварійну зупинку, включивши аварійну сигналізацію. Коли він ремонтував автомобіль, до нього підійшов відповідач, який не назвався, не мав при собі жетона інспектора ДАІ, замість того, щоб допомогти відремонтувати автомобіль, потребував у нього посвідчення водія та інші документи. Після того, як автомобіль було відремонтовано, він виключив аварійну сигналізацію, почав рухатись, але відповідач його не зупиняв. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідка подій ОСОБА_3 В порушення вимог ст.268 КУпАП розгляд справи відбувався на місці без надання йому можливості звернутись за правовою допомогою, надання документів, що характеризують його як особу, та інших доказів, що також призвело до того, що при винесенні постанови посадовою особою ДАІ не було враховано особу, що притягається до адміністративної відповідальності, її матеріальний стан та інші обставини, що мають значення для накладення адміністративного стягнення. Протиправними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась в тому, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, він був позбавлений можливості захисту своїх прав, відчував безпомічність перед посадовими особами органів внутрішніх справ, що підірвало у нього віру у можливість захисту прав за допомогою законних заходів. Внаслідок неправомірних дій він був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. З моменту винесення відносно нього незаконної постанови він нервує, знаходиться в стресовій ситуації, вимушений змінити життєві плани. Моральну шкоду, заподіяну йому відповідачем, оцінив у 300 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги повністю і суду пояснив, що 30 вересня 2010 року, керуючи автомобілем, рухався по бульвару Молодіжний в м. Кіровське. Раптово його автомобіль перестав рухатись і зупинився біля автобусної зупинки. Він, включивши аварійну сигналізацію, почав перевіряти технічний стан свого автомобілю, що зупинився приблизно в 5 метрах від пішохідного переходу. При його намаганні завести автомобіль, до нього підійшов інспектор ДАІ, нерозбірливо назвався, не маючи жетону працівника ДАІ, і попросив надати документи на автомобіль, на що він відповів, що документи у нього в порядку, намагаючись у першу чергу усунути неполадки автомобілю. Весь час, коли він ремонтував автомобіль, працівник ДАІ знаходився поряд і вимагав надання йому документів. Після того, як автомобіль завівся, він сказав відповідачу, що надасть документи як тільки від’їде від місця вимушеної зупинки. Оскільки автомобіль рухався, то він вирішив поїхати додому. В той же день до нього додому під’їхав приватний автомобіль, з якого вийшли інспектори ДАІ Бутко і Сарана, які потребували від нього документи на автомобіль, на що він знову їх не надав працівникам ДАІ, не розуміючи, для чого це потрібно, але запропонувавши надати паспорт для встановлення своєї особи. Після чого був викликаний автопатруль, який доставив його до Кіровського МВ ГУМВС України, де у нього знову вимагали пред’явлення документів на автомобіль. Інспектором ДАІ Бутко відносно нього було складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., після чого він був відпущений додому. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення процесуальні права, передбачені законом, йому не роз’яснювались, не було наданий час для підготовки до процесу (надання необхідних документів, що характеризують його як особу) та користування юридичною допомогою, він був підданий психологічному тиску з боку працівників міліції. Вважав, що у відповідач міг би накласти на нього і більш м’яке стягнення у виді громадських робіт замість штрафу. Свої моральні страждання оцінив у 300 грн.
Відповідач – суб’єкт владних повноважень - інспектор ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області лейтенант міліції Бутко А.М. позов не визнав і суду пояснив, що 30 вересня 2010 року ніс службу разом із своїм напарником Сараною по вулиці Панфіловців, мікрорайонах Молодіжний, Гірняцький в м. Кіровське. На перехресті вулиці Панфіловців та бульвару Молодіжний побачив автомобіль ВАЗ 21063, на якому не була включена аварійна сигналізація, що утруднював рух інших учасників дорожнього руху. Водія в автомобілі не було і біля автомобілю також. Позивач знаходився в районі ринку в місці, де продають картоплю. Він підійшов до водія, пред’явивши службове посвідчення і пояснивши на питання водія про нагрудний знак, що такий йому ще видали у зв’язку з тим, що він лише недавно поступив на службу в ДАІ, попросив надати водієм посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов’язкового страхування, при цьому був одягнутий у форму працівника ДАІ, на що позивач включив аварійну сигналізацію і сказав, що в нього зламався автомобіль. Через те, що зупинка автомобіля позивача утворювала перешкоду для інших учасників дорожнього руху, які в той час почали подавати звукові сигнали, було вирішено, щоб водій від’їхав з місця зупинки, але той не зупинився і повернув в район дворової території мікрорайону Молодіжний. На автомобілі, що належить його напарнику Сарані, вони прослідували за водієм додому, де знову стали вимагати у нього надання документів у зв’язку з порушенням останнім правил дорожнього руху, на що позивач відповів, що документи у нього в порядку. На їх попередження про застосування спеціальних заходів водій не відреагував, у зв’язку з чим було викликано автопатруль патрульної служби Кіровського МВ, де було встановлено особу позивача. В Кіровському МВ відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, позивач читав його зміст, не заявляв жодних клопотань, ставив свій підпис в протоколі, давав письмові пояснення. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ним враховувався його матеріальний, сімейний стан, при цьому було накладено мінімальне стягнення, що передбачено санкцією статті, яка передбачає відповідальність за скоєне адміністративне правопорушення. Стаття, за якою було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача і за якою накладено адміністративне стягнення, не передбачає такого виду стягнення як громадські роботи.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази і оглянувши матеріали про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2010 року о 12 годині 18 хвилин інспектором ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області лейтенантом міліції Бутко А.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 181060, згідно якого 30 вересня 2010 року о 12 годині водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче ніж 10 метрів від перехрестя, не надав документи – посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов’язкового страхування, чим порушив п.2.4 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно постанови інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції Бутко А.М. на ОСОБА_1 за непред’явлення відповідних документів для перевірки за ч.1 ст.126 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до п.2.4 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з наступними змінами та доповненнями (далі – ПДД) за вимогою працівника міліції водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.2.1 ПДД водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадку відсутності в транспортному засобі його володільця, крім того, - свідоцтво про право сумісної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом; …г) діючий договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності володільця транспортного засобу у випадку укладення такого договору.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі чи не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талону до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката „зелена картка”).
Суд приходить до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки він в порушення вимог 2.1, 2.4 а ПДД, керуючи транспортним засобом, за неодноразовою вимогою працівника ДАІ за наявності для того законних підстав не передав для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що не оспорюється і самим позивачем в судовому засіданні. Крім того, факт скоєння ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, доданими до нього поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, рапортом ІДПС Кіровського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 від 18 жовтня 2010 року.
Як передбачено статтею 222 КУпАП, органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як зокрема про порушення правил дорожнього руху (статті 124-1 – 129 КУпАП). Від органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Отже, справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 розглянута і адміністративне стягнення накладено на нього працівником Державтоінспекції МВС України, який має спеціальне звання, тобто уповноваженою особою.
Санкція частини 1 статті 126 КУпАП на час розгляду справи відносно позивача посадової особою передбачала адміністративне стягнення у виді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не містила ніяких інших альтернативних видів стягнення. Стягнення, що накладено відповідачем – суб’єктом владних повноважень на водія ОСОБА_1, знаходиться в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП
Суд вважає, що посилання позивача на те, що інспектор ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз’яснив йому його процесуальні права, безпідставні, оскільки факт роз’яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і повідомлення про дату і час розгляду справи підтверджений його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. При вивченні матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП було встановлено, що особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не заявлялось письмових клопотань про необхідність подання ним доказів, користування юридичною допомогою адвоката при розгляді його справи посадовою особою – працівником ДАІ, і як пояснив в судовому засіданні сам позивач таких клопотань він не заявляв в Кіровському МВ, а лише намагався оформити їх вже у себе вдома після складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на те, що при накладенні на нього адміністративного стягнення суб’єктом владних повноважень не в повній мірі були враховані обставини справи, не відповідають дійсності, так як при накладенні на нього стягнення відповідачем як того вимагає стаття 33 КУпАП, були враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Показання свідка ОСОБА_3 про те, що в автомобілі позивача була включена аварійна сигналізація в момент, коли він стяв поблизу ринку на мікрорайоні Гірняцький, не спростовують факту не передачі документів працівнику ДАІ позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач – суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачений законом, винесена ним постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача про накладення адміністративного стягнення є законною і обґрунтованою.
Виходячи з аналізу п.4 ч.4 ст.105, п.4 ч.2 ст.162 КАС України стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування завданої шкоди може мати місце у випадку завдання її незаконним рішенням, дією чи вчиненням дії суб’єктом владних повноважень.
Виходячи з того, що постанова в справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення визнана судом законною, підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди відсутні.
За таких підстав в задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити повністю за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 33, 105, 126 ч.1, 162, 222, 268 КУпАП, пунктів 2.1, 2.4 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з наступними змінами та доповненнями, керуючись ст. ст. 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції Бутко Андрія Михайловича про визнання дій по ухваленню постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, стягнення моральної шкоди відмовити повністю за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 жовтня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 жовтня 2010 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: