Судове рішення #11479594

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 06 жовтня 2010 р.                                                                                    № 43/181  


Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів:


головуючого судді:Кравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Олійника В.Ф. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р.

у справі№43/181 господарського суду  міста Києва

за позовомПриватного підприємства "Азовмех"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група"

про зобов'язання виконати умови договорів лізингу в частині укладення договорів купівлі-продажу предметів лізингу


 

за участю представників  сторін:


позивача – не з'явився

відповідача –не з'явився



В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010р. Приватне підприємство "Азовмех" (далі ПП "Азовмех") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" (далі ТОВ "Фінансова лізингова група") про зобов'язання виконати умови договорів лізингу від 06.12.2006р. №59л/12/06 та №67л/12/06, укладених між позивачем (лізингоодержувач) та відповідачем (лізингодавець), в частині укладення договорів купівлі-продажу предметів лізингу,

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2010р. (суддя Пасько М.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Куровський С.В. –головуючий, Нєсвєтова Н.М., Рєпіна Л.О.) позовні вимоги були задоволені та постановлено зобов'язати ТОВ "Фінансова лізингова група" виконати умови договору лізингу №59л/12/06 від 06.12.2006р. в частині укладення з ПП "Азовмех" договору купівлі-продажу предмета лізингу –вантажного-сідлового тягача марки "Мерседес-Бенц" моделі "АКТРОС", номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки "CARNELH", номер шасі НОМЕР_3, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_4 2007р. випуску; виконати умови договору лізингу №67л/12/06 від 06.12.2006р. в частині укладення з ПП "Азовмех" договору купівлі-продажу предмета лізингу –вантажного-сідлового тягача марки "Мерседес-Бенц" моделі "АКТРОС" номер шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом марки "CARNELH", номер шасі НОМЕР_7, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_8, 2007р. випуску; стягнути з ТОВ "Фінансова лізингова група" на користь ПП "Азовмех" 85грн. сплаченого державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ТОВ "Фінансова лізингова група" ставиться питання про скасування рішення суду першої і постанови апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки названі судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для частикового задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи, судами попередніх інстанцій було визнано встановленим, що 06.12.2006р. між ПП "Азовмех" та ТОВ "Фінансова лізингова група" були укладені договори фінансового лізингу № 59л/12/06 та  №67л/12/06.

Відповідно до умов договорів відповідач на замовлення позивача зобов’язувався придбати у власність автомобілі  Мерседес-Бенц моделі "АКТРОС" з самосвальним полуприцепом для їх подальшої передачі позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу, а позивач зобов’язався сплачувати періодичні лізингові платежі та нести інші обов’язки передбачені умовами договору та чинним законодавством.

Відповідно до п.2.2 договору №59л/12/06 від 06.12.2006р. вартість предмету лізингу складає: 981238,00грн.   

Відповідно до п.2.2 договору  №67л/12/06 від 06.12.2006р. вартість предмету лізингу складає:  981238,00грн.   

05.06.2007р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору фінансового лізингу №59л/12/06 від 06.12.2006р., відповідно до умов якої вартість предмета лізингу за даним договором становить 1003245,00 грн.

17.07.2007р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору фінансового лізингу №67л/12/06 від 06.12.2006р., відповідно до умов якої вартість предмета лізингу за даним договором становить 994466,00 грн.

На виконання умов договорів відповідач за договором купівлі-продажу транспортних засобів №1752600072-081 від 06.12.2006р. придбав у відкритого акціонерного товариства "АТП "Атлант" необхідні згідно отриманого замовлення позивача автомобілі.

Відповідно до актів прийому –передачі від 07.06.2007р. та 27.06.2007р. відповідач здійснив передачу позивачу предметів лізингу.

Відповідно до п.12.1 розділу 12 договору лізингу №59л/12/06 від 06.12.2006р. даний договір може бути достроково розірваним за згодою сторін лише після закінчення дванадцяти місяців строку лізингу від дати укладення акту прийому-передачі предмета лізингу, за яким предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу. Таке дострокове розірвання договору вважається закриттям договору за згодою сторін. Лізингоодержувач має право ініціювати дострокове закриття договору за згодою сторін на умовах даного розділу у будь-який термін, після спливу строку лізингу, який вказано в п.12.1 договору. При умовах відсутності у лізингоодержувача будь-яких боргів по сплаті лізингових платежів, він має право ініціювати дострокове закриття договору, а лізингодавець повинен прийняти таку пропозицію або заявити мотивовану відмову від дострокового закриття договору за згодою сторін. Згідно п.12.4 договору дострокове закриття договору за згодою сторін відбувається на останній день поточного розрахункового періоду, у якому лізингодавець отримав відповідну заяву лізингоодержувача. Лізингоодержувач повинен надіслати лізингодавцю свою пропозицію про дострокове закриття договору за згодою сторін не пізніше ніж за десять днів до дати закінчення поточного розрахункового періоду сплати лізингових платежів. Дострокове закриття договору за згодою сторін відбувається після затвердження акту бухгалтерської звірки розрахунків. Дата підписання сторонами відповідного акту бухгалтерської звірки розрахунків, вважається датою дострокового закриття договору за згодою сторін. Одночасно з затвердженням акту бухгалтерської звірки розрахунків, лізингодавець зобов'язаний укласти з лізингоодержувачем договір купівлі-продажу предмета лізингу. В розділі 12 договору лізингу №67п/12/06 від 06.12.2006р. містяться аналогічні положення.

Таким чином, підставами для дострокового розірвання (закриття) договорів лізингу та укладення договорів купівлі-продажу предметів лізингу за умовами згадуваних договорів лізингу є: сплив 12-місячного періоду з моменту дати укладення акту прийому-передачі предмета лізингу; відсутність будь-яких боргів по сплаті лізингових платежів; погодження лізингодавця прийняти пропозицію по закриттю договору лізингу; підписання сторонами договору відповідного акту бухгалтерської звірки розрахунків.

Задовольняючи позовні вимоги і зобов'язуючи відповідача укласти договори купівлі-продажу за вищеназваними договорами лізингу, суди попередніх інстанцій зазначили, що після оплати лізингових платежів у повному обсязі ПП "Азовмех" звернулось до ТОВ "Фінансова лізингова група" із заявою про дострокове закриття договорів за згодою сторін у порядку та строки, встановлені відповідно до розділу 12 догорів. Відповідач всупереч умовам договорів, ухилявся від проведення звірки, укладення та підписання акту бухгалтерської звірки розрахунків за договорами лізингу, що унеможливило укладення договорів купівлі-продажу предметів лізингу.

Проте в матеріалах справи відсутні належні докази відсутності будь-яких боргів у лізингоодержувача за спірними договорами, докази звернення лізингоодержувача до лізингодавця з пропозицією закриття договорів лізингу, докази ухиляння лізингодавця від проведення звірки розрахунків.  

Таким чином, суди попередніх інстанцій не обґрунтували свої висновки про порушення лізингодавцем прав лізингоодержувача, умов укладених між сторонами договорів та не підтвердили їх доказами.

Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу, що позивач, звернувшись до господарського суду з позовом про зобов'язання виконати умови договорів лізингу, фактично просив суд зобов'язати відповідача укласти договори купівлі-продажу предметів лізингу, проте при укладенні господарського договору позивачу слід було дотриматись не тільки умов розділу 12 договору лізингу, а і вимог ст.181 Господарського кодексу України про укладення господарських договорів. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи дотримувався даний порядок, чи складався проект такого договору купівлі-продажу, чи були погоджені істотні умови такого договору.

Стосовно доводів відповідача у касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм матеріального права не зупинивши провадження у справі у зв'язку з відкриттям провадження у господарському суді Донецької області про банкрутство ПП "Азовмех", колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Оскільки у даній справі ПП "Азовмех" виступає у якості позивача і в рамках даної справи вбачається можливим розглянути її до вирішення справи про банкрутство ПП "Азовмех", то підстави зупиняти провадження відсутні.

Виходячи з викладеного, перевіривши, згідно приписів ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішеннях господарських судів, Вищий господарський суд України прийшов до переконливого висновку, що при розгляді справи по суті суди першої інстанції та апеляційної інстанції не встановили дійсних обставин справи, чим порушили при постановленні рішення норми матеріального і процесуального права.

Оскільки суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення  справи, тому при таких обставинах та виходячи із приписів ст.1119 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України приходить до переконливого висновку, що прийняті рішення господарських судів не можуть бути залишеними в силі, а підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно вимог статті 11112  Господарського процесуального кодексу України при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене в даній постанові, оскільки вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, прийняти міри щодо об'єктивного, всебічного та повного встановлення і з'ясування всіх обставин справи, в тому числі встановити наявність чи відсутність боргів у лізингоодержувача, чи були порушені його права на укладення договорів купівлі-продажу, надати їм правильну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та чинного законодавства, постановити обґрунтоване та законне рішення.

За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Фінансова лізингова група" підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, п.3 ст.1119, ст.ст.11110, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

   

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у справі №43/181 господарського суду міста Києва –задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2010р. у справі №43/181 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд


Головуючий суддя:Г. Кравчук

Судді:Г. Мачульський


В. Олійник



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація