Справа № 2-731/10                                                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року      Чорноморський районний суд  Автономної Республіки Крим  

у складі: головуючого судді               Єрохіної І.В. 

              при секретарі:                       Рудай Д.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – служба по справах дітей Чорноморської РДА про усунення перешкод у вихованні дитини та спілкуванні з нею  

  ВСТАНОВИВ:   

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини та спілкуванні з нею, мотивуючи свої вимоги тим, що вона знаходилась з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. З 2009 року вона з відповідачем однією сім’єю не проживає. Спочатку дитина проживала разом з нею, а потім пішла жити до батька. Дитина не бажає спілкуватися з нею. Вважає, що відповідач разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 перешкоджають їй приймати участь у вихованні дитини та в спілкуванні з нею, вважають, що вони настроюють сина проти неї. Просить суд визначити засоби її участі у вихованні сина, встановити побачення з дитиною, та можливість спільного відпочинку.  

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, та уточнили їх, вказав засоби участи позивачки у вихованні сина, а саме: один з вихідних за бажанням дитини, суботу або неділю дитина повинна проводити в її сімі’ї та ночувати, половину шкільних канікул дитина повинна проводити в її сімі’ї, батько не повинен перешкоджати щотижневим зустрічам з короткостроковим побаченням до 2-х годин за попереднім дзвінком, заборонити батьку контролювати телефонні розмови з дитиною. Пояснила, що останній раз приходила до дитини 01.08.2010 року в день народження дитини, але син сказав їй, що не хоче, щоб вона до нього приходила, вважає, що дитину настроїли проти неї ,  просить суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, та в судовому засіданні пояснили, що відповідач ніколи не заперечував проти спілкування сина з матір’ю, не чинив перешкоди та не заперечує проти цього у подальшому. Вважає, що позивачка не має великого бажання спілкуватися з сином, оскільки дуже рідко приходить до сина, якщо дитина захоче спілкуватись з матір’ю, або піти до неї, він перешкоджати не буде, але це залежить тільки від дитини.

Представник відповідача також додав, що  оскільки відповідач не перешкоджає позивачці у спілкуванні з дитиною, а дитина сама не бажає спілкуватись з матір’ю, то відсутній предмет спору по справі. 

В судовому засіданні представник служби по справах дітей Чорноморської РДА Мимріков Є.І.  характеризує позивачку та відповідача з позитивного боку, ним були обстежені побутові умови проживання обох сторін, вони є добрими, вважає, що позов належить задовольнити, оскільки мати та батько мають рівні права у вихованні дитини, а тому мати право спілкуватись з дитиною

    Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.  

Як було встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження що підтверджується свідоцтвом про народження від 16.10.2002 року (а.с. 6).  

Позивачка наполягає на тому, що відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з сином, відповідач заперечує проти цього факту.  

     Свідок ОСОБА_9 – директор школи, в який навчається ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що вважає, що останнім часом мати недостатньо приділяла увагу сину, тому, що сама навчалась. Доки сторони проживали  однією сім’єю, мати завжди ходила до школи. Зараз дитина проживає з батьком. Вона неодноразово намагалась поговорити з дитиною, він говорив, що коли він був у матері, його хтось образив, а вона його не захистила. Виник конфлікт між дитиною та матір’ю. Класний керівник ОСОБА_10 зайняла позицію батька, говорила їй, що коли мати приходить в школу, у дитини погіршується настрій. Вважає, що батько настроює сина проти матері, такий висновок вона зробила з поведінки дитини, доказів цього у неї нема.

Свідок ОСОБА_10 – класний керівник ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що хлопчик не бажає спілкуватись з матір’ю. Їй відомо, що в барі, де працювала позивачка, виник інцидент, після якого, дитина не бажає бачитись з мамою. На її запитання хлопчик сказав, що до матері не піде.  Позивачка ОСОБА_1 приходила до школи вже після того, як дитина стала проживати з батьком, але дитина не побажала з нею спілкуватись, та убігла.

Свідок ОСОБА_11 – завуч, в судовому засіданні пояснила, що позивачка ОСОБА_1 відсторонена від участі у вихованні сина, дитина налагоджена проти матері, вона розмовляла з хлопчиком, він бажає проживати з батьком, у нього образа на мати. Вважає, що хлопчику дуже легко в його віку вселити сумніви. Вона розмовляла з батьком дитини, він не заперечував проти того, що мати повинна приймати участь у вихованні дитини. Вважає, що в ситуації, що склалася, повинні прийняти участь обидва батька.  

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 є її племінником. З серпня 2009 року дитина проживає з батьком, оскільки в свій час мати його не захистила, він прибіг до неї та свого батька, він дуже ображений на мати. Батько не перешкоджає у спілкуванні дитини з матір’ю. Сама мати за цей час намагалась 3-4 рази спілкуватись з дитиною

Допитаний в судовому засіданні у присутності психолога малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, суду пояснив, що він проживає з батьком. Коли він проживав з матір’ю, його били, в барі, де працювала мати, опалили руку цигаркою, але мати його не захистила, тому він побіг до батька. Він не може пробачити мати, та не бажає з нею спілкуватись. Батька питає його, чи не бажає він зустрітися з матір’ю, але він сам не бажає. Ніхто йому не перешкоджає спілкуватись с матір’ю.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтєю 151 СК України передбачений перелік  прав батьків щодо виховання дитини.  

Згідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.  

Відповідно до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.  

Згідно ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо  він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини ( періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною в присутності іншої особи.  

Відмовляючи у задоволені позову суд виходить з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно до ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою не надано суду доказів стасовно необхідністі захисту її порушенного права, оскільки її права, на думку суду, щодо виховання дитини та спілкування з нею, ніким не порушені.  

Відповідно до ст. 7 п. 8 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд вважає, що відповідач не чинить позивачці перешкод у зустрічі з дитиною, що цілком відповідає інтересам дитини, рішення органу опіки та піклування з цього приводу не прийнято.

 Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані  та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не було надано суду належних доказів на підтвердження того факту, що відповідач  чинить їй перешкоди у спілкуванні з сином та у його вихованні. При ухваленні рішення судом врахована думка самої дитини – ОСОБА_3. Рішення суду, відповідно до вищевказаних положень ст.159 СК України, щодо усунення цих перешкод, може бути винесено лише за умови, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, їх чинить.    Суд вважає, що одних лише пояснень позивача, викладених у позовній заяві, недостатньо для задоволення позову.  

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 141, 150-153, 157,158, 159 СК України,   ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60,64, 208, 209,212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

    В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – служба по справах дітей Чорноморської РДА про усунення перешкод у вихованні дитини та спілкуванні з нею – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Чорноморський районний суд АРК в 10- денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                             І.В. Єрохіна