Справа №2-742/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010   року   Чорноморський   районний   суд   Автономної Республіки Крим  у   складі:

головуючої судді    - Єрохіної І.В.

при секретарі      -      Рудай Д.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 31.03.1992 року їй належить ? частка житлового будинку АДРЕСА_1. Крім неї співвласниками будинку є ОСОБА_2 – відповідач по справі, та ОСОБА_3, яким належить по ? частки вказаного будинку кожному.  Рішенням Чорноморського райсуду від 11.06.2007 року ОСОБА_2 відмовлено в позові про розділ домоволодіння в натурі та вселенні у зв’язку з тим, що надати ізольоване житлове приміщення в будинку не є можливим, оскільки відповідно експертизи на ? частку приходиться 7,4 кв.м. Рішенням Чорноморського райсуду від 16.06.2010 року ОСОБА_2 відмовлено в позові до неї та ОСОБА_3  про встановлення порядку користування житловим будинком, оскільки технічно виділити йому ізольоване житлове приміщення на ? частку не є можливим. Проте, 11.07.2010 року відповідач ОСОБА_2 виніс її речи з кімнати, площею 16 кв.м., та повісив замок, що перешкоджає їй користуватися своєю власністю. Неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка виражається в тому, що вона вимушена знаходитись в тісному душному приміщенні, їй 75 років та вона не має можливості нормально відпочивати. Моральну шкоду оцінює в розмірі 1600 грн., яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_2, та просить зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні власністю та відкрити вільний доступ у всі приміщення будинку, у тому числі і в кімнату, площею 16 кв.м., а також стягнути судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю. Ухвалою суду від 04.08.2010 року вищевказані справи були об’єднані в одне провадження.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що за договором купівлі-продажу від 28.10.2003 року він  придбав у ОСОБА_4 ? частку вказаного будинку з відповідною долею надвірних будівель. 23.01.2004 року він зареєструвався за даною адресою. Проте він не може володіти та користуватись належною йому часткою будинку тому, що відповідачі перешкоджають цьому.  Рішенням Чорноморського райсуду від 11.06.2007 року йому відмовлено в позові про розділ домоволодіння в натурі та вселенні у зв’язку з тим, що із-за конструктивних особливостей спірного будинку виділити в натурі ? частку будинку неможливо. Рішенням Чорноморського районного суду від 16.06.2010 року йому відмовлено в позові до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком з тих підстав, що між сторонами фактично уклався порядок користування житловим будинком, а саме, між співвласниками будинку згідно акту від 12.05.1989 року була досягнута домовленість та встановлений порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями. Згідно цього акту, ОСОБА_1 належить в лит. «А» приміщення № 4 (житлова кімната площею 14 кв.м.), ? частка приміщення № 3 площею 6,3 кв.м., ? частка приміщення № 1 площею 4,9 кв.м.. сараї лит. «Б», лит. «В», вбиральня № 1. ОСОБА_3 належить в лит. «А» ? частка приміщення № 2 (житлова кімната площею 16 кв.м.), ? частка  приміщення № 3 (площею 6.3 кв.м.), ? частка приміщення № 1 (площею 4,9 кв.м.), сараї лит. «Г-г-г1».  ОСОБА_2 (замість ОСОБА_4.)  належить в лит. «А» ? частка приміщення № 2 (житлова кімната площею 16 кв.м.), ? частка  приміщення № 3 (площею 6.3 кв.м.), ? частка приміщення № 1 (площею 4,9 кв.м.), сараї лит. «Д», «Е», вбиральня № 2.  Таким чином, укладаючи  договір купівлі-продажу з ОСОБА_4, він фактично знав якими приміщеннями буде володіти. Але, до теперішнього часу він не може користуватися своєю власністю. Просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю – ? часткою житлового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1, та зобов’язати відповідачів звільнити в житловому будинку в лит. «А» ? частка приміщення № 2 (житлова кімната площею 16 кв.м.), ? частка  приміщення № 3 (площею 6.3 кв.м.), ? частка приміщення № 1 (площею 4,9 кв.м.), сараї лит. «Д», «Е», вбиральня № 2 та вселити його в житловий будинок.  

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала, та пояснила, що їй належить ? частка житлового будинку АДРЕСА_1. Крім неї співвласниками будинку є ОСОБА_2  та ОСОБА_3, яким належить по ? частки вказаного будинку кожному.  Рішенням Чорноморського райсуду від 11.06.2007 року ОСОБА_2 відмовлено в позові про розділ домоволодіння в натурі та вселенні у зв’язку з тим, що надати ізольоване житлове приміщення в будинку не є можливим, оскільки відповідно експертизи на ? частку приходиться 7,4 кв.м. Рішенням Чорноморського райсуду від 16.06.2010 року ОСОБА_2 відмовлено в позові до неї та ОСОБА_3  про встановлення порядку користування житловим будинком, оскільки технічно виділити йому ізольоване житлове приміщення на ? частку не є можливим. 11.07.2010 року ОСОБА_2 виніс її речи з кімнати, площею 16 кв.м., та повісив замок, що перешкоджає їй користуватися своєю власністю. Проте, ОСОБА_1 пояснила, що згідно встановленого порядку  їй належить кімната №  4, площею 14 кв.м., ? частка приміщення № 3, площею 6,3 кв.м. та ? частка приміщення № 1, площею 4,9 кв.м. Кімната № 2 площею 16 кв.м. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, на цю кімнату вона не претендує, але пустить ОСОБА_2 до цієї кімнати тільки після того, як на це буде рішення суду. ОСОБА_2 не перешкоджає їй користуватись належною їй часткою будинку.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 ОСОБА_1 пояснила, що проти встановленого порядку користування будинку та надвірних будівель вона не заперечує, але пустить ОСОБА_2 до цієї кімнати тільки після того, як на це буде рішення суду.

Представник  ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він не визнає акт від 12.05.1989 року, яким була закріплена домовленість співвласників відносно порядку користування житловим будинком. Вважає, що, оскільки в натурі частка кожного співвласника не виділена, ОСОБА_1 має право користуватись всім будинком, та їй повинен бути відкритий вільний доступ до всіх приміщень.

Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні свій позов підтримали в повному обсязі. Пояснили, що позивач ОСОБА_2 позбавлений можливості користуватися своєю власністю. Крім того, відповідач ОСОБА_3 зайняв сараї лит. «Д» та «Е», яки належать ОСОБА_2 згідно встановленого порядку користування житловим будинком. Зазначили, що рішенням Чорноморського районного суду від  16.06.2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що фактично між сторонами уклався порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами, тобто, відсутній предмет спору.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1, то вони заперечували проти позовних вимог. Вважали, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки між сторонами уклався порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями, ОСОБА_1 займає приміщення, яки належать їй згідно цього порядку,  ніхто не перешкоджає їй в користуванні її приміщеннями.

Відповідач ОСОБА_3  проти позову ОСОБА_2  заперечував у повному обсязі, пояснив, що йому належить ? частина будинку, яка складається з ? приміщення № 2 жилої кімнати площею 16,0 кв.м. та ? частина надвірних будівель. Друга ? частина приміщення № 2 належить ОСОБА_2. Він не заперечує проти того, що ОСОБА_2 має рівні з ним частки власності в домоволодінні по АДРЕСА_1, але він дійсно зайняв сараї, які належать ОСОБА_2, але звільняти їх не збирається, почав реконструкцію сараїв в житловий будинок. Не заперечував би проти того, щоб віддати ОСОБА_2 свою частку приміщення № 2 – кімнату площею 16 кв.м. замість зайнятих ним сараїв, але тільки після того, як визнає право власності на побудовану ним будівлю.

Вислухавши сторони, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 не обгрунтованим і не підлягаючим задоволенню, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю підлягаю частковому задоволенню, з наступних підстав.

            Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

            Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 31.03.1992 року (а.с. 8) належить ? частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Актом від 12.05.1989 року була закріплена домовленість співвласників відносно порядку користування житловим будинком. Даний акт є складовою частиною технічного паспорту на будинок. Згідно цього акту між співвласниками будинку фактично уклався порядок користування житловим будинком. Крім того, із ОСОБА_6 БТІ від 04.08.2003 року вбачається які приміщення або їх частка відчужується. Факт того, що фактично між сторонами уклався порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами спірного домоволодіння, був встановлений рішенням Чорноморського районного суду від 16.06.2010 року, яке набрало законної сили (л.д. 28). ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечували проти цього факту. В суді встановлено, що позивачка ОСОБА_1 займає приміщення № 4, площею 14 кв.м., ? приміщення № 3, площею 6,3 кв.м., ? приміщення № 1, площею 4,9 кв.м. З пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що ніхто не перешкоджає їй в користуванні саме цими приміщеннями, не заперечувала, що кімната № 2, площею 16 кв.м. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках. ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 користується належними їй приміщеннями на власний розсуд, кімната № 2 площею 16 кв.м. належить йому та ОСОБА_2 в рівних частках, в ній ніхто не проживає. Такі ж пояснення надала представник ОСОБА_2 – ОСОБА_6 Таким чином, позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, підтверджуючих її позовні вимоги, навпаки, спростувала їх. Оскільки право ОСОБА_1 не порушено, то моральна шкода позивачці не спричинена, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частки будинку від 28.10.2003 року позивач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірних будівель.

Ст. 367 ЦК України встановлено, що майно,  що знаходиться у спільної частковій власності може бути розділено між співвласниками за домовленістю між ними.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно з законом або є неможливим (частина третя ст.358 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.  

Згідно ст. 364 ЦК України   співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Але рішенням Чорноморського райсуду від 11.06.2007 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселенні та розділі домоволодіння в натурі неможливо із-за конструктивних особливостей житлового будинку. Варіанти поділу будинку між трьома співвласниками у відповідності до вимог п. 2.24 ДБП В 2.2-15-2005 відсутні у зв’язку з конструктивними особливостями житлового будинку лит. «А».  Рішення набрало законної сили, нікім не скасовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, яки встановлені рішенням суду по цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ за участю цих осіб. А тому, позовні вимоги ОСОБА_2 про вселення до будинку не підлягають задоволенню, оскільки це питання вирішено рішенням суду від 11.06.2007 року.

Оскільки не можливо виділити в натурі частку ОСОБА_2 у спільній часткової власності, то позовні вимоги ОСОБА_2 щодо звільнення в спірному житловому будинку приміщень, що відповідають його частки в спільній частковій власності, не підлягають задоволенню, оскільки неможливо встановити яка саме частку житлового будинку та надвірних споруд належить звільнити.

Відповідно до ст.150 ЖК України - громадяни, які мають в приватній власності будинок (частку будинку), користуються ним для особистого  мешкання і мешкання членів їх сімей.

Згідно зі ст.155 ЖК України – житлові будинки,  які є в приватній власності громадян, не можуть бути у них вилучені, власники не можуть бути позбавлені  права користування житловим будинком.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Як встановлено в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1, вона перешкоджає ОСОБА_2 користуватися ? часткою приміщення № 2 спірного домоволодіння, не пускає його до цього приміщення. Відповідач ОСОБА_3 пояснив, що повністю зайняв сараї лит. «Д» та «Е», яки належать ОСОБА_2

    Виходячи з цього, суд вважає, що позов ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю підлягає задоволенню, зобов’язав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні ? часткою житлового будинку з надвірними будівлями, а саме, приміщеннями, що належать йому відповідно до встановленого між ними порядку користування житловим будинком.

Керуючись  ст.ст. 364, 367, 368 ЦК України,   150, 155 ЖК України, ст.ст. 10,11,209,212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю – задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 ? часткою житлового будинку на надвірних споруд по АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності та зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не перешкоджати у користуванні ОСОБА_2 в користуванні в лит. «А» : ? частиною приміщення № 2 площею 16 кв.м., ? частиною приміщення № 3 (кухні) площею 6,3 кв. м, ? частиною приміщення № 1 (коридора) площею 4,9 кв.м., сараїв лит. «Д», «Е» та вбиральнею № 2.

            В решті позовних вимог відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК   в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення.

Судя                                                                                                                         Єрохіна І.В.