ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

20 вересня 2007 р.

№ 24/11

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Вовка І.В.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ "Екотайл"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року

у справі за позовом

ТОВ "Будремсервіс"

до	ТОВ "Екотайл"

про	стягнення коштів

                В С Т А Н О В И В:

у грудні 2005 року, ТОВ "Будремсервіс" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Екотайл" 9 197,16 грн.

Позивач зазначав, що на виконання умов договору №67 від 15.10.2003 року виконував для відповідача підрядні роботи, за які останній розрахувався не у повному обсязі, а тому позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 7 500 грн., 1 340,14 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 357,02 грн. відсотків, а всього –9 197,16 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позов, збільшивши свої вимоги щодо стягнення на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції до 1 695 грн., а відсотків –до 421,87 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2007 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено в касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо наявності у нього грошових зобов’язань перед позивачем і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що підстав для скасування судових рішень, з наведених відповідачем мотивів, немає.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини з виконання підрядних робіт сторони врегулювали договором №67 від 15.10.2003 року.

За умовами цього договору позивач зобов’язався виконати для відповідача підрядні роботи з будівництва огорожі на протязі 12 робочих днів з часу оплати замовником 17 500 грн., що складає 70% від загальної вартості робіт, яку сторони узгодили у розмірі 25 000 грн.

Відповідачем здійснено авансовий платіж, а позивачем виконані на протязі листопада 2003 - лютого 2004 року обумовлені договором роботи, що відповідачем у справі не оспорювалось.

По виконанні підрядних робіт відповідач заперечень щодо якості робіт не висував, сам договір вимог щодо ступеня якості виконаного не містить, а тому господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку, що заперечення відповідача щодо цього безпідставні, обґрунтовано постановили про стягнення залишку боргу із застосуванням правових наслідків порушення грошових зобов’язань (п.5.2 договору) і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

           П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року –без змін.

Головуючий                                                                             М.І. Остапенко

Судді                                                                                        Є.М. Борденюк

          І.В. Вовк