Справа №22ц-2414                                             Головуючий в суді 1-ї інстанції Рудська С.М

Категорія 36                                      Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2006 року                                              Колегія суддів судолвої палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів                Васюкової  В.І.

Карайван    Т.Д.

при секретарі       - Кагадій       І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданнві у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 13 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено частково. З ОСОБА_1, 1960 року народження, уроженця м.Луганська, на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів доходів щомісяця, починаючи з 13.10.2004 року до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено за необґрунтованістю. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю. З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 51 гривня та сбір з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 7гривень50) копійок. Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення у межах сплати платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1просить скасувати рішення суду і пос тановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення, колегія судців встановила наступне.

В жовтні 2004 року позивачка ОСОБА_2 звенрнулась до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення з останнього аліментів на утримання повнолітнього сина , який продовжує навчання, в сумі 300 гривень

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 05 листопада 2006 року в якості позивача по справі притягнуто повнолітнього сина сторін - ОСОБА_3.

В квітні 2005 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з доповненням до позовноі заяви, в якому зазначив, що з листопада 2004 року по березень 2005 року заробітна плата відповідача збільшилась з 1139 до 2452 гривні.Просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти у зв'язку з продовженням навчання щомісячно, починаючи із дня надходження до суду позовної заяви до закінчення навчання до 27 квітня 2006 року в долі від доходів відповідача.

Судом першої інстанції за результатами розгляду цивільної справи встановлені наступні обставини та відповідно до них наступні правовідносини

Позивачка та відповідач знаходились у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину -. Сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 сину виповнилося, 18 років, з 05.08.2002р. він є студентом Луганської академії внутрішніх справ ім.10-річчя незалежності України денної форми навчання.

Наказом ректора Луганської академії внутрівшніх справ №НОМЕР_1 від 22.12.2003р.курсанту ОСОБА_3 з 27.12.2003р. дозволяється проживати поза розташування академії, проживання у приміщенні гуртожитку за курсантом ОСОБА_3 не зберігається. Позивач ОСОБА_3 проживає окремо від матері - позивачки по справі ОСОБА_2.

Вирішуючи питання по суті позовних вимог, судом першої інстанції визнано, що позивач ОСОБА_3 у зв'язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, а останній має можливість надавати йому матеріальну допомогу.

Судом враховані такі обставини,що незважаючи на те, що позивач отримує обмундирування, стипендію, може отримувати харчування в їдальні академії, однак, це недостатньо для його утримування у зв'язку з продовженням навчання.

Крім цього, судом першої інстанції враховані такі обставини, що відповідач має постійне місце роботи, щомісяця отримує заробітну плату в розмірі понад 3000 гривень,а також те, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

За результатами розгляду цивільної справі за апеляційною скаргою колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме : недостатньо враховано загальний матеріальний стан позивача, у якого є мати,яка працює та отримує заробітну плату і також зобов'язана утримувати його, що також впливає на розмір аліментів, і визначив цей розмір на думку колегії суддів більшому розмірі, ніж позивач дійсно потребує.

Відповідно до-ч.ч.1 і 2 ст. 199 СК України якщо неповнолітні дочка,син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 , який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги від батька - ОСОБА_1, який в свою чергу може надавати таку допомогу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно визначив час, з якого присуждаються з нього аліменти на утримання сина, не можуть бути прийняті до уваги, так як позовна заява про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, подана його матірью 13 жовтня 2004 року, рішенням суду в її позовній заяві відмовлено, а повнолітнього сина позивачки та відповідача залучено до участі у справі в якості другого позивача, який подав до суду уточнену позовну заяву, тобто предмет позову один і теж, а саме стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, крім цього,судовий процес по справі не припинявся.

При викладених обставинах колегія судців вважає рішення суду першої інстанції змінити , частково його скасувати та постановити нове рішення.

Керуючись ст.ст.209,303,307,309,314 ЦПК України,

ВИРІШИЛА :

Рішення Жовтневого районного суду М.Луганська від 13 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, змінити.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини зі всіх видів доходов щомісячно, скасувати і постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, 1960 року народження, уроженця М.Луганська, який проживає в М.Луганську по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/12 частини зі всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2004 року до 27 квітня 2006 року.

У решті частині рішення залишити без зміін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.