Справа № 2а -129/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі
головуючого: судді Кравченко Н.О.,
при секретарі: Апанасовій Н.М.,Бельяніновій Л.І.,Гусєвій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра», Приватного підприємства «ТЕРРА» до Відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправними дій та про скасування рішень суб’єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача Відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправними дій та про скасування рішень суб’єкта владних повноважень, в якому послалися на наступні обставини. На підставі заяви ТОВ «ВКФ «Електра» 13.10.2008 р. наказами Відділу реклами Луганської міської ради № № 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 було продовжено на п’ять років строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122. 03.11.2008 р. за договором купівлі-продажу № 79/263 ТОВ «ВКФ «Електра» продало ПП «ТЕРРА» рекламоносії, що розміщувались за вищезазначеними дозволами, у зв’язку з чим Відділом реклами Луганської міської ради були внесені відповідні зміни до зазначених дозволів. 05.06.2009 р. Відділом реклами Луганської міської ради були видані накази №№ 01-22/187, 01-22/188, 01-22/189, якими відповідач визнав нечинними свої первісні накази про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 від 13.10.2008 р.
Позивачі вважать дії відповідача, які полягають у визнанні нечинними наказів від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44, протиправними, а накази №№ 01-22/187, 01-22/188, 01-22/189 від 05.06.2009 р. – незаконними та такими, що підлягають скасуванню в частині, що стосується визнання нечинними наказів від 13.10.2008 р.№№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44, у зв’язку з тим, що скасування Відділом реклами Луганської міської ради своїх же раніше виданих наказів суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 та Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067 . Позивачі зазначають, що накази Відділу реклами Луганської міської ради від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44, якими було продовжено строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію фактом їхнього виконання – продовженням строку дії відповідних дозволів, і тому вони не можуть бути змінені чи скасовані. Також позивачі вважають, що підстави, за яким відповідачем було визнано нечинними накази від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 не передбачені діючими нормативно-правовими актами та суперечать Типовим правилами розміщення зовнішньої реклами, а визнання нечинними актів не належить до компетенції відповідача.
В подальшому позивачі уточнили свої первісні позовні вимоги та просили суд визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/187; визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/188; визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/189; визнати відсутність компетенції у Відділу реклами Луганської міської ради скасовувати самостійно, в позасудовому порядку накази Відділу реклами Луганської міської ради за № 01-22/41 від 13.10.2008 р., за № 01-22/43-1 від 13.10.2008 р., за № 01-22/44 від 13.10.2008 р.
У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду відповідні пояснення та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважає, що відповідач діяв у межах компетенції, що передбачена йому, як Робочому органу по зовнішній рекламі, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067 та рішенням Луганської міської ради від 30.06.2004 р. № 21/25. Відповідач стверджує, що згідно Типових правил розміщення зовнішньої реклами умовою видачі дозволу та його дії є договір на тимчасове платне користування місцями розташування рекламних засобів, оскільки користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, є платним. Також відповідач вважає накази №№ 01-22/187, 01-22/188, 01-22/189 від 05.06.2009 р. засобом захисту прав та інтересів Луганської міської ради в порядку самозахисту цивільного права, передбаченого ст. 19 Цивільного кодексу України.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра», Приватного підприємства «ТЕРРА» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і сторони цього не заперечували, що на підставі рішень Виконавчого комітету Луганської міської ради № 435/8 від 22.12.200 р., № 174/14 від 06.09.2001 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра» строком на п’ять років були видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122 (а.с. 15-36). У зв’язку із закінченням строку дії зазначених дозволів ТОВ «ВКФ «Електра» звернулося із заявою про продовження строку їх дії до Відділу реклами Луганської міської ради, в результаті чого наказами Відділу реклами Луганської міської ради від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122 було продовжено на п’ять років та внесено відповідні записи до зазначених дозволів (а.с. 15-36 оборот). Пунктом третім зазначених наказів від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 визначено, що ці накази дійсні за умови укладення договору тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (а.с.82,94,95).
Наказами №№ 01-22/187, 01-22/188, 01-22/189 від 05.06.2009 р. (а.с. 12-14) Відділ реклами Луганської міської у зв’язку з не укладенням договорів тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, визнав нечинними накази Відділу реклами Луганської міської ради №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 від 13.10.2008 р., якими було продовжено строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122.
03.11.2008 р. за договором купівлі-продажу № 79/263 право власності на рекламоносії, що розміщувались за дозволами №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122 набуло Приватне підприємство «ТЕРРА», у зв’язку з чим вищезазначені дозволи Відділом реклами Луганської міської ради були переоформлені.
Листом № 01-16/510 від 11.06.2009 р. відповідач зобов’язав ТОВ «ВКФ «Електра» демонтувати в строк до 15.06.2009 р. рекламні конструкції, у зв’язку з тим, що наказами Відділу реклами Луганської міської ради визнано нечинними накази №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 від 13.10.2008 р. (а.с.45).
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Пунктом 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначається, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління - робочий орган.
Рішенням Луганської міської ради від 24.10.2006 р. № 10/30 був створений Відділ реклами Луганської міської ради. Згідно зазначеного рішення та Рішення Луганської міської ради № 21/25 від 30.06.2004 р. Відділ реклами Луганської міської ради було визначено, як виконавчий орган цієї ради у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську - Робочим органом.
Відповідно до п. 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами до повноважень Робочого органу належить, зокрема, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.
Розділом 2 Положення про Відділ реклами Луганської міської ради, затвердженого Розпорядженням Луганського міського голови від 24.11.2006 р. № 207, визначені функції та повноваження відповідача. Зокрема пунктом 2.1.2 цього Положення до повноважень відповідача відноситься: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.
Отже, продовживши строк дії дозволів №№ 91, 92, 93,94,95, 96, 97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 109, 111, 112, 113, 115, 116, 119, 121, 122 наказами від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 та переоформивши зазначені дозволи на нового власника рекламних конструкцій, Відділ реклами Луганської міської ради діяв правомірно, в межах компетенції, наданої йому як Робочому органу.
Разом з цим, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України, зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, накази Відділу реклами Луганської міської ради від 13.10.2008 р. №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 є ненормативними правовими актами органу місцевого самоврядування, дія яких припинилась в момент їхнього виконання, а саме з продовженням дії дозволів, тому враховуючи роз’яснення Конституційного Cуду України, Відділ реклами Луганської міської ради не мав повноважень для їх скасування чи визнання нечинними.
Частиною 1 статті 19 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті визначено, що способи самозахисту: мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач як орган місцевого самоврядування не може самостійно обирати способи самозахисту або використовувати способи, визначені договором, він може вдаватися лише до тих способів самозахисту, які передбачені Конституцією та законами України, та лише у випадках та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України для даного органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання 05.06.2009 р. наказів №№ 01-22/187, 01-22/188, 01-22/189 про визнання нечинними наказів №№ 01-22/41, 01-22/43-1, 01-22/44 від 13.10.2008 р. є невиконання позивачами порядку продовження строку дії дозволів, а саме: не укладання договору на тимчасове користування місцями під розміщенні рекламні конструкції та не внесення відповідної плати за користування майном територіальної громади.
Пунктом 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами встановлено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.
Пункт 30 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначає процедуру переоформлення дозволу у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передачі його в оренду. Так особа, яка набула право власності на рекламний засіб або орендувала його, протягом одного місяця з дня виникнення права власності (користування) рекламним засобом звертається до робочого органу із заявою у довільній формі про переоформлення дозволу та додає до заяви: документ, який засвідчує право власності (користування) на рекламний засіб; оригінал зареєстрованого дозволу; письмове погодження власника місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи); копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця; банківські реквізити, ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У разі відсутності зауважень до поданих заявником документів керівник робочого органу протягом п'яти робочих днів з дати подання заяви вносить відповідні зміни у дозвіл. Переоформлення дозволу фіксується в журналі реєстрації. Відмова у переоформленні дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами, у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку. Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним. Рішення про скасування дозволу фіксується в журналі реєстрації та надсилається робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами. Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
Аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить, що процедура продовження строку дії дозволу не включає укладання договору тимчасового користування місцями розміщення рекламоносіїв.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування,
Частиною 1 статті 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Як встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили: Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 р. № 2-а-4377/09/1213, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2010 р. № К-16458/10 у справі за позовом ТОВ «Вест-Медиа» до Виконавчого комітету Луганської міської ради та Відділу реклами Луганської міської ради «Про визнання відсутності компетенції скасовувати, до закінчення строку дії, дозволи на розміщення зовнішньої реклами з підстав не укладення договору; відсутність компетенції скасовувати наказ про продовження строків дії дозволів; скасування рішення виконавчого комітету Луганської міської ради, 11 березня 2009 року рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі за № 519 було визнано незаконним та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Луганської міської ради від 28.11.2008 р. № 44/5 «Про порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська», тому без визначення Відділом реклами Луганської міської ради такої істотної умови договору на розміщення рекламних носіїв, як ціна договору, укладання договору є неможливим.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З аналізу вищезазначеної статті випливає, що не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційні обставини є обов’язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно.
Таким чином, без встановленого органом місцевого самоврядування порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська визначення істотної умови договору на розміщення рекламних носіїв - ціни договору, та укладання договору на тимчасове користування місцями розташування рекламних конструкцій є неможливим. Отже, проаналізувавши вищезазначені обставини, суд вважає, що не укладання позивачами договору на тимчасове користування місцями під розміщенні рекламні конструкції та не внесення відповідної плати за це, виникло не з вини позивачів.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про рекламу», ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 648 Цивільного кодексу України, п.п. 5, 6, 29 - 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, керуючись ст.ст. 72, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра» та Приватного підприємства «ТЕРРА» до Відділу реклами Луганської міської ради задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/187.
Визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/188.
Визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття п. 1 Наказу Відділу реклами Луганської міської ради від 05.06.2009 р. за № 01-22/189.
Визнати відсутність компетенції у Відділу реклами Луганської міської ради скасовувати самостійно, в позасудовому порядку накази Відділу реклами Луганської міської ради за № 01-22/41 від 13.10.2008 р., за № 01-22/43-1 від 13.10.2008 р., за № 01-22/44 від 13.10.2008 р.
Стягнути з Відділу реклами Луганської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електра» судові витрати в сумі 13 гривень 60 копійок.
Стягнути з Відділу реклами Луганської міської ради на користь Приватного підприємства «ТЕРРА» судові витрати в сумі 13 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Кравченко Н.О.