справа № 2а-6533/10/0670
категорія 6.14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М. ,
при секретарі - Вітковській Т.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Новоград - Волинського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття < Текст >
до ОСОБА_1 < Текст >
про стягнення 5946,18 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з ОСОБА_1 коштів, отриманих як допомога по безробіттю в сумі 5946,18 грн. В позові зазначив, що відповідач перебував на обліку в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості як безробітний з 18 грудня 2008 року по 28 лютого 2010 року, та 4 червня 2010 року було встановлено, що з 3 листопада 2005 року був зареєстрований як приватний підприємець, а тому незаконно отримав вказану допомогу.
В послідуючому представник позивача уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 4912,04 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши на те, що не вважає себе зайнятою особою, оскільки в 25.12.2008 року він подав до Новоград-Волинської ОДПІ заяву про припинення своєї підприємницької діяльності і в той же день звернувся із заявою до Новоград-Волинського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного. В силу своєї психічної хвороби він не знав, що крім заяви до ДПІ слід було ще надавати якісь документи. Ніяких доходів від підприємницької діяльності не мав, так як постійно хворів і фактично підприємницькою діяльністю не займався. Батько сплатив за нього 1034,14 грн. заборгованості. Ніяких навмисних дій, направлених на незаконне отримання допомоги по безробіттю не вчиняв, а тому просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 3 листопада 2005 року був зареєстрований як приватний підприємець. 25.12.2008 року ним було подано заяву до Новоград-Волинської ОДПІ про припинення ним підприємницької діяльності і в той же день він подав заяву до позивача про надання йому статусу безробітного, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців / арк.спр.4/ Фактично ніякою підприємницькою діяльністю він не займався, вважав, що він з моменту подачі заяви до податкового органу втратив статус підприємця.
Відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості як безробітний з 25 грудня 2008 року по 28 лютого 2010 року. Під час перебування на обліку відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 5946,18 грн.
16.03.2009 року була скасована державна реєстрація ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Новоград-Волинської ОДПІ від 20.09.2010 р.
З вказаної довідки з податкової інспекції вбачається, що ОСОБА_1 з 1кв. 2008 р. по 1 кв. 2009 р. прозвітувався до Новоград-Волинської ОДПІ про відсутність будь-яких отриманих доходів.
4 червня 2010 року працівниками позивача був складений акт по виявленню факту отримання допомоги по безробіттю обманним шляхом відповідачем ОСОБА_1 і було йому запропоновано повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5946,18 грн.
Як зазначено в ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших су"
Суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.
Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року (далі - Порядок) передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості належності особи, визнаної безробітною, до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Тобто в даній нормі Закону йдеться про стягнення суми виплаченого забезпечення тільки при умисному невиконанні застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними.
Законодавче визначення умислу містить три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: 1) усвідомлення особою свого діяння; 2) передбачення його наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.
Судом встановлено, що як вбачається з довідки Новоград-Волинського ТМО відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в психіатричному диспансері, є інвалідом дитинства, в день подання заяви до податкового органу / 25.12.2008 р./ про припинення підприємницької діяльності подав заяву до Новоград-Волинського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного. Відповідач усвідомлював, що з подачею заяви до податкового органу він втратив статус приватного підприємця.
Суд вважає, що позивачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо саме умисності дій відповідача та зловживання ними.
Також суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_1 з 16 квітня 2009 року отримував допомогу по безробіттю на законних підставах, так як з цієї дати його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності була скасована.
Виплачена до квітня 2009 року допомога позивачу повернута. / арк.спр.14/
З врахуванням наведених фактів суд вважає, що позов є необґрунтованим і не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 11 жовтня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.