Справа № 11а-612 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Волощук В.В.
Категорія: ст.121 ч.2 КПК України Доповідач: Михайловський В.І.
УХВАЛА Іменем України
8 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Єрещенка А.М.
суддів Михайловського В.І.,
Гузовського О.Г.
прокурора Воронухи Д.С.
адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовом засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 червня 2006 року.
Цією постановою кримінальна справа відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 121 ч.2 КК України направлена на додаткове розслідування.
Згідно змісту постанови суду ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються у тому органами досудового слідства, що вони 24.12.2005 року о 18 годині в с. Рудня Перганська Олевського району Житомирської області у стані алкогольного сп'яніння нанесли ОСОБА_5 під час бійки удари кулаками та ногами по тулубу та обличчю, від чого останній упав на сніг, де потерпілому вказані особи продовжували наносити чисельні удари, від яких ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, та помер у цей же день.
За клопотанням захисника в інтересах підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кримінальна справа направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, також вважав за необхідне провести додатково певні слідчі дії з метою усунення протиріч та неповноти досудового слідства.
В обгрунтування постанови про направлення справи на додаткове розслідування суд послався на ті обставини, що встановлені досудовим слідством обставини не вказують на безпосередню причетність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до настання смерті потерпілого ОСОБА_5. Встановленим обставинам справи також суперечать висновки: судово-медичної експертизи та додаткової судово-медичної експертизи від 20.05.2006 року за № 53, згідно яких причетність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до смерті потерпілого виключається. Інших осіб, які нанесли чисельні удари ногами по голові потерпілому, від яких настала його смерть, органами досудового слідства не встановлено.
Крім того, не усунуті протиріччя у поясненнях свідків, які були очевидцями скоєного злочину, не встановлено конкретно місцезнаходження ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та місцеперебування у цей час потерпілого ОСОБА_5, який загинув після отриманих тілесних ушкоджень.
Органи досудового слідства не з'ясували обставини появи потерпілого ОСОБА_5. та його брата ОСОБА_6 у день вбивства близько 21і години біля лісництва, де потерпілий вже потребував допомоги після отриманих тілесних ушкоджень. У той же час сам ОСОБА_6 ні на досудовому ні під час судового слідства пояснити не зміг де вони знаходилися з загиблим ОСОБА_5, у період часу: з 17 по 21 годину, посилаючись на стан сп'яніння. Об'єктивні дані, зібрані та надані на розгляд суду не вказують безпосередньо на причетність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до загибелі потерпілого, вони є неповними та поверховими.
В апеляції адвокат в інтересах потерпілої ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, посилаючись на ті обставини, що зазначена постанова суперечить п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 "Про застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", оскільки суд першої інстанції мав реальну можливість усунути виявлені недоліки шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого та свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, надання судових доручень та витребування додаткових доказів.
У зв'язку з наведеним адвокат в апеляції ставить питання про скасування постанови суду від 27.06.2006 року та направлення кримінальної справи на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду законною та обгрунтованою, адвоката в інтересах потерпілої, який підтримав подану апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів кримінальної справи, пред'явленого органами досудового слідства обвинувачення за ст. 121 ч.2 КК України ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також обвинувального висновку вбачається, що 24.12.2005 року о 18й годині в с. Рудня Перганська Олевського району Житомирської області ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння нанесли по декілька ударів по обличчю та тулубу потерпілого ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав чисельні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння та від яких він помер.
У той же час, з висновку проведеної судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілим ОСОБА_5 отримана значно більша кількість тілесних ушкоджень, ніж кількість нанесених ударів причетних до злочину, на думку органів досудового слідства, осіб: ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
Свідки та очевидці вчиненого злочину органами досудового слідства допитані неповно та поверхово, встановлені обставини вказаного злочину є суперечливими і неконкретними.
Неналежне встановлення під час розслідування даної кримінальної справи об'єктивної сторони вчиненого злочину, допущена при цьому неповнота досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні, перешкоджають можливості прийняття законного і обгрунтованого рішення по даній справі. А тому, враховуючи наведене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції законною, такою що відповідає вимогам ст. 281 КПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для її зміни або скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката в інтересах потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 червня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування - без зміни.