Справа № 11-594/2006 р.                                                            Головуючий у І інстанції Тарасенко М.П.

Категорія ст, 125 ч. 1 КК України                                       Доповідач у 2 інстанції Широкопояс Ю.В.

УХВАЛА

іменем  України

15 серпня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

суддів:          Фоміна Ю.В.-головуючого,

Велидчука В.М. та Широкопояса Ю.В., з участю засудженого  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 6 червня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1, пенсіонера, несудимого, -за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.;

ОСОБА_2, пенсіонерку, несудиму, -за ч. 1 ст, 125 КК України до штрафу в розмірі 578 грн.

Вирішено частково задовольнити цивільні позови обох потерпілих та стягнути на їх користь з обох засуджених по 500 грн. у відшкодування моральної шкоди з кожного. Відмовлено в задоволенні решти цивільних позовів потерпілих за безпідставністю.

Згідно вироку, 30 червня 2005 року о 21 год. між будинками НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 між засудженими виникла сварка, яка переросла у бійку. Під час бійки ОСОБА_2 вдарила ОСОБА_1 рукою в обличчя та поранила йому праве око, потім вдарила його металевим відром по голові та руці, спричинивши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді саден та синця обличчя та стегна. Під час цієї ж бійки ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 відром в обличчя, а потім декілька раз по руках, спричинивши їй легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синця на обличчі.

В апеляціях засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність свого засудження, просить скасувати вирок щодо нього та закрити справу. Просить також скасувати вирок в частині вирішення його цивільного позову про стягнення моральної шкоди з засудженої ОСОБА_2 та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд. Вказує на невмотивованість судового рішення по його цивільному позову про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 в підтримання апеляції, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про вчинення засудженим ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за вказаних у вироку обставин підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Зокрема, послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 за вказаних у вироку обставин вдарив її відром по голові та руках, заподіявши їй синця на обличчі; висновком судово-медичної експертизи про виявлення у ОСОБА_2 тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синця на обличчі, яке могло виникнути за вказаних потерпілою обставин (а.с. 106-107); вказаними у вироку показаннями свідка ОСОБА_3.

Тому колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апелянта про невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про доведеність його винності у вчиненні злочину.

З матеріалів справи видно, що у порушення вимог ст. ст. 297, 334 ч. 5 КПК України, суд не оголошував у судовому засіданні цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у мотивувальній частині вироку не виклав підстав для задоволення або відхилення цивільних позовів. Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки виключали можливість постановлена законного, обґрунтованого і справедливого вироку в частині вирішення цивільних позовів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 6 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати в частині вирішення цивільних позовів і повернути справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства у той же суд в іншому складі.

В решті цей вирок залишити без зміни.