ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2010 р.                                                                                    № 111/14б-03/3-06/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Заріцької А.О.,

Коваленка В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу ТОВ "Фірма Перемога - ТБМ", м. Ірпінь Київської області

на постановивід 27.11.2009 р. господарського суду Київської області

та від 05.07.2010 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№111/14б-03/3-06/11 господарського суду Київської області

за заявоюУПФ України в м. Ірпінь Київської області

до ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога", м. Ірпінь Київської області

про банкрутство

арбітражний

керуючий Дяченко С.В. (ліквідатор банкрута), м. Київ

голова комітету кредиторів ФОП ОСОБА_5, АДРЕСА_1

в судовому засіданні взяли участь представники:

скаржникаОСОБА_6, директор;

ліквідаторДяченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №111/14б-03/3-06/11 про банкрутство ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога".

Постановою господарського суду Київської області від 27.11.2009 р. (суддя Мальована Л.Я.) визнано боржника  банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов’язано його вчинити певні дії.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. (судді: Ільєнок Т.В. –головуючий, Маляренко А.В., Шевченко В.Ю.) вказану постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ТОВ "Фірма Перемога - ТБМ", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права, а саме ст.ст. 16, 21 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство),  ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).  Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом без попереднього затвердження звіту керуючого санацією.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як вбачається, процедура санації у даній справі була введена ухвалою від 20.02.2008 р.

          Необхідно зазначити, що реалізація процедури санації відбувається виключно на підставі плану санації, що містить відповідні заходи з відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансово-економічне оздоровлення боржника, а також запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

          При цьому ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство передбачає граничний строк процедури санації, який не повинен перевищувати вісімнадцяти місяців.

          Однак, з моменту введення процедури санації (20.02.2008 р.) і до визнання боржника банкрутом (27.11.2009 р.), тобто протягом більше ніж півтора року, план санації боржника судом затверджений не був.

          Системний аналіз положень статей 18, 21 Закону про банкрутство свідчить про те, що розгляд судом звіту керуючого санацією є обов'язковим у випадку затвердження у справі плану санації.

          Що стосується введення судом ліквідаційної процедури до затвердження плану санації, то у цьому випадку порядок, встановлений ст. 21 Закону про банкрутство, не застосовується, оскільки за таких умов відсутня фактична реалізація плану санації.

          Більше того, ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство передбачає право суду на введення ліквідаційної процедури якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в суд не буде подано плану санації боржника.

          Отже, враховуючи відсутність затвердженого судом плану санації та прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про ліквідацію боржника  (протокол від 31.08.2009 р.) суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури.

          Таким чином, у даному випадку відсутнє порушення судами встановленого Законом про банкрутство порядку введення ліквідаційної процедури.

          Відтак, доводи касаційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

У зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 18, 21 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ "Фірма Перемога - ТБМ" залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 27.11.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. у справі №111/14б-03/3-06/11 залишити без змін.

    Головуючий                                                                                 Б.М. Поляков                                                Судді                                                                                                    А.О. Заріцька

                                                                                                            В.М. Коваленко