ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.10.07 р.                                                                               Справа № 18/266                               

за позовом: Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр” м. Донецьк  

до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка, Донецької області  

про стягнення  53498,54 грн.

Суддя господарського суду Донецької області           О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Борова О.О.-дов.

від відповідача: Черемисіна К.А.-дов.

     Державне підприємство „Донецький експертно-технічний центр” м. Донецьк звернулось з позовом до Державного підприємства  „Макіїввугілля” м. Макіївка, Донецької області  про стягнення  боргу за виконану роботу в сумі 40246,02грн., пені в сумі  7324,78грн., штрафу в сумі 2817,22грн., інфляційних нарахувань в сумі 2253,78грн. та річних  в сумі 856,74грн., а всього  53498,54грн.

  В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що  зобов”язання за договорами ним були виконані у повному обсязі, але  в порушення умов договору відповідач  за виконані роботи  з ним не розрахувався, тому за відповідачем налічується борг та нараховані штрафні санкції.

 Відповідач у відзиві від 03.10.2007 року позовні вимоги визнав частково в сумі 40246,02грн.

    Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

   25.07.2006 року між Державним підприємством „Донецький експертно-технічний центр” та Державним підприємством „Макіїввугілля” був укладений договір  № 4810/158, відповідно до якого позивач зобов”язався виконати експертизу „Матеріалів для отримання дозволу на продовження вибухових робіт  на шахтах ДП „Макіїввугілля”, а відповідач зобов”язався   прийняти та сплатити їх вартість.

   Вартість роботи відповідно до п.2.1. договору була визначена розрахунком позивача, ухвалена Протоколом погоджування договірної вартості роботи, який був підписаний  у двосторонньому порядку  і склала 10085,74грн. з урахуванням ПДВ.

   Пунктом 2.2. договору передбачено, що відповідач зобов”язаний після підписання договору  здійснити 100% передплату вартості робіт  шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

  Строк дії договору з моменту підписання до  31.12.2006 року.

   20.10.2006 року  між сторонами був укладений  договір  № 7124, відповідно до якого  позивач зобов”язався виконати наступну роботу :  „Експертиза підприємства для одержання дозволу на ведення робіт підвищеної небезпеки”, а відповідач прийняти і оплатити цю роботу  згідно з умовам  договору.

  Згідно п.2.1. договору  вартість роботи була визначена  розрахунком позивача, ухвалена Протоколом погоджування договірної вартості роботи, який був підписаний двома сторонами.

  Строк дії договору – з моменту підписання до 01.03.2007 року.

    11.12.2006 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 50000,08 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 589, які позивачем  за згодою відповідача (лист № 01-04/1215 від 11.12.2006 року)  були розподілені :

-5085,74грн. як остаточний           розрахунок за роботу згідно договору № 4810/158;

- 44914,26грн. як часткова оплата у розмірі приблизно 50 % вартості роботи позивача відповідно до договору № 7124.

  Позивач свої зобов”язання за договорами виконав, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт від 11.12.2006 року, підписані у двосторонньому порядку.

   Листом  № 01-04/1215 від 11.12.2006 року відповідач гарантував оплату залишку грошових коштів в сумі 40246.02 грн. за договором № 7124 у грудні 2006 року, але свої зобов”язання не виконав.

 З метою  врегулювання спору  позивачем на адресу відповідача 18.01.2007 року   була надіслана претензія № 264/04  з вимогою сплатити  борг.

 20.02.2007 року відповідач надав відповідь за № 01-81/133, в якої повідомив, що претензія буде задоволена при наявності грошових коштів.

 Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону.

  Актом звірки розрахунків станом на 01.01.2007 року, підписаним у двосторонньому порядку, підтверджений борг в сумі 40246,02грн., який підлягає стягненню.  

 Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

  Пунктом 5.1. договорів  за невиконання або неналежне виконання обов”язків передбачена відповідальність сторін згідно з діючим законодавством України.

 Стаття 231 Господарського кодексу України передбачає  відповідальність суб”єктів господарювання, що відносяться до  державного сектору економіки, у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% від вартості робіт (послуг) з яких допущено прострочення за кожен день прострочення на строк до шести місяців, а за прострочення понад 30(тридцять) днів додатково стягується штраф  у розмірі 7% вказаної вартості.

  Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

   Сума пені за 182 дня прострочення становить  7324.78грн, а сума штрафа за період  з 19.12.2006 року по 04.09.2007 року  - 2817,22грн.

   Сума інфляційних збитків за період з січня по липень 2007 року   становить  2253,78грн., а річні – 856.74грн. за весь час прострочення, які підлягають стягненню.

  Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та відповідачем не спростовані,  вони  підлягають задоволенню.

 Керуючись ст.ст.33,43,49,82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 193,231 Господарського кодексу України,  ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України,  суд, -  

                                         В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр” м. Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка, Донецької  області про стягнення  53498,54грн.- задовольнити.

 Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська,2, р/р 26000301528430 в ЦГО АК ПІБ м. Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295, ІНН 32087905061) на користь Державного підприємства „Донецький експертно-технічний центр” (83015, м. Донецьк, вул.. Челюскінців, 167а,  п/р 26005301786157 у  філії Головного управління ПІБ Донецької області, МФО 334635, ЄДРПОУ 231829087, ІНН 231829005625) 40246,02 боргу, пеню в сумі 7324,78грн., штраф в сумі 2817,22грн., інфляційні в сумі 2253,78 грн., річні в суму 856,74грн., державне мито в сумі 534,99грн. та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.         

Рішення оголошено 23.10.2007 року.

Рішення підписано 24.10.2007 року та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на його оскарження.

Суддя                                                                         Овсяннікова О.В.