№ 2-а-2370/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька у cкладі:
головуючої судді Олещенко Л.Б.,
при секретарі Настоящої М.С.,
за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернуася до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою ІДПС БДПС м. Донецька Івановим О.С. по справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2009 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. на користь держави. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фото - та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП України. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме її автомобілю неможливо. В тексті постанови зазначено, що саме він керував автомобілем. Крім того, в тексті постанови зазначено, що до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності додана фотографія, однак нікою фотографії він не отримував. Вважає, що для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. В зазначений в постанові строк він не мав можливості оскаржити вказану постанову, оскільки про її складання дізнався лише 10.07.2010 року, під час проходження технічного огляду автомобіля.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 02.02.2009 року № АН 140881.
Відповідач у судове засідання не з‘явився. Про час і дату слухання справи був повідомлений належним чином. Своїх заперечень до суду не надав. Відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття особи - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, прийшов до таких висновків. Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою ІДПС БДПС м. Донецька Івановим О.С. від 02.02.2009 року № АН 140881, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. на користь держави.
В тексті постанови зазначено, що позивач керував автомобілем «CHERY TIGGO» д/н НОМЕР_1. Протее, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав з огляду на наступне. Результат застосування фіксації порушень ПДР можливо використовувати, але як додаток до протоколу у випадках, коли водій оскаржує порушення. Проте, зупинити та оформити порушення в цьому випадку, працівник ДАІ повинен був на місці його скоєння. Так, якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, в порядку ст. 14-1 КпАП України, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Вище вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фото - та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП України. Однак, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо.
Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, його для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото, кіно - або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, ким вона проводилась, тощо. Вказане повинно бути, зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС № 1111 від 13.11.2006 р.), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. У постанові відсутня інформація про співробітників, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 вищезгаданої Інструкції визначено вичерпний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту, а використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.
Крім того, позивач не отримував копії постанови з вказаною у її тексті фотографією. Що ж до самої фотографії, то вона повинна бути виконана з прив’язкою до місцевості, а оскільки неможливо з’ясувати, у якому місці взагалі у момент порушення знаходився автомобіль позивача, це говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується метрологічний нагляд. За таких умов, кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітниками ДАІ надано не було.
Окрім цього, відповідно до ст. 258 КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Як встановлено судом, постанова була складена 02.02.2009 року, однак її копія взагалі не надсилалась позивачеві, у зв'язку з чим, суд вважає поважною причину пропуску 10-денного строку, наданого на оскарження постанови.
На підставі ст.ст. 258, 287, 288 КпАП України, п.п. 12.2, 12.3, 13.2 «Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», затвердженої наказом МВС № 1111 від 13.11.2006 р., ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та керуючись ст. ст. ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, ч. 4 ст. 128 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 02.02.2009 р. № АН 140881.
Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.
Визнати протиправною постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 02.02.2009 року № АН 140881 та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. на користь держави.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2009 року № АН 140881 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.
Постанова винесена суддею у нарадчій кімнаті.
Суддя: