ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 вересня 2010 р.                                                                                    № 66/17-10  

Доповідач –суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Жукової Л.В.,

Коваленко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустам"

на постанову           Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 р.

у справі          № 66/17-10

господарського суду          Харківської області

за позовом          Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустам"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору           Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"   

про          визнання права на предмет іпотеки

за участю представників          

позивача -          Матросов О.О., Дякулич О.О.

відповідача -            Дьомін Д.С.

треті особи -          не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рустам” про визнання права на предмет іпотеки, яке визначено іпотечним договором від 15.10.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2589 на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою:м. Харків, пр. Московський, буд. 256-Б.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року у справі № 66/17-10 (суддя Черленяк М.І.) у задоволенні  позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2010 року (судді Сіверін В.І, Білоконь Н.Д., Терещенко О.Л.) рішення  господарського суду Харківської області від 17.05.2010 р. у справі № 66/17-10 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано право іпотеки іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яке визначено іпотечним договором від 15.10.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2589 на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою:м. Харків, пр. Московський, буд. 256-Б.

Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустам" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року у справі № 66/17-10.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустам" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 15 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством “Сведбанк”, правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого в свою чергу, виступає Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” було укладено кредитний договір №30/59800-КЛ від 15.10.2008 року, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування ним.

Згідно зі статтею  546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за наведеним кредитним договором між товариством з обмеженою відповідальністю “Рустам” та позивачем 15 жовтня 2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №3589 (Іпотечний договір).

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору в забезпечення виконання основного зобов'язання (Кредитний договір), відповідач передає в іпотеку позивачу належне йому на праві власності майно: нежитлову будівлю, літ “А-3”, загальною площею 12 356,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, пр. Московський, буд. 256-Б (Предмет іпотеки).

За умовами Іпотечного договору відповідач є майновим поручителем за виконання 'Позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, зобов'язань, що передбачені Кредитним договором.

Згідно із п. 1 іпотечного договору, іпотека, передбачена умовами цього договору, розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов'язання (Кредитний договір), а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між позичальником та банком, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми, та інших умов.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 02 листопада 2009 року позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, повернув отриманий кредит за кредитним договором в повному обсязі, що підтверджується довідкою позивача від 02.11.2009 р. № 7 (копія знаходиться в матеріалах справи а. с. 53 том І).

12 листопада 2009 року позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, звернувся до позивача в порядку передбаченому п. п. 2.4., 2.6. кредитного договору, з запитом (вихідний №2863, зареєстрований позивачем за № 5546 від 12.11.09 р.) про надання коштів в рахунок кредитної лінії.

Зазначений запит був залишений позивачем без відповіді, коштів в рахунок кредитної лінії перераховано позивачем та відповідно отримано позичальником -товариством з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” не було.

В зв'язку з чим, 03 березня 2010 року позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” направив на адресу позивача та відповідача листи вих. № 501 від 02.03.2010 року (а.с. 103 том І), якими повідомив позивача та відповідача про відмову від кредитування та про припинення кредитного договору.

Листом від 11 березня 2010 року № 538 Позичальник повторно повідомив позивача про відмову від подальшого кредитування за Кредитним договором та просив зняти заборону щодо відчуження Предмету іпотеки (копія знаходиться в матеріалах справи а.с. 142 том І).

Листом від 11 березня 2010 року № 11/03-1 Відповідач просив Позивача зняти заборону щодо відчуження предмета іпотеки (копія знаходиться в матеріалах справи а.с 55 том II).

У відповідь позивачем було направлено 01 квітня 2010 року на адресу позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” довідку від 03.03.2010 року вих. № 50 згідно якої у позичальника є заборгованість перед позивачем за Кредитним договором по сплаті пені в розмірі 24,57 грн. (копія знаходиться в матеріалах справи а.с 57 том II).

01 квітня 2010 року позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” квитанцією від 01.04.2010 року погасив нараховану за кредитним договором позивачем пеню в розмірі 24,57 грн. (копія квитанції знаходиться в матеріалах справи а.с 58 том II). Про що, 02 квітня 2010 року позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, листом від 01 квітня 2010 р. вих. № 655 повідомив позивача, та повідомив про відмову від кредитування за кредитним договором (копія листа знаходиться в матеріалах справи а.с 59 том II).

У свою чергу 06 квітня 2010 року відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 607 яким просив позивача зняти заборону щодо відчуження предмета іпотеки (копія листа знаходиться в матеріалах справи а.с 61 том II).

Відповідачем було зроблено запит до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуд. Л.М. про зняття заборони відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 15.10.2008 року №3589 та виключення запису з державного реєстру, на який отримана відповідь приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуд. Л.М. про відсутність законних підстав для зняття  заборони,  оскільки,  на звернення  приватного нотаріуса  Гуд Л.М. до Іпотекодержателя за договором іпотеки - позивача, з проханням підтвердити виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” чи Іпотекодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю “Рустам” за кредитним договором №30759800-КЛ від 15 жовтня 2008 року та відповідно до п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек надати письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек було 26 квітня 2010 року отримане повідомлення від позивача про те, що зобов'язання за згаданим кредитним договором не виконані належним чином, кредитний договір та договір іпотеки є чинними, позивач категорично заперечує проти зняття заборони відчуження нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд 256-Б і виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження майна іпотекою копія листа-відповіді знаходиться в матеріалах справи а.с 76 том II.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно довідки банку від 30.04.2010 року вих. №89 заборгованість позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, станом на 30.04.2010 року за кредитним договором №30/59800-КЛ від 15.10.2008 року: за кредитом становить - 0,00 грн., заборгованість за процентами становить - 0,00 грн, пеня 24,57 грн., однак зазначені твердження спростовуються матеріалами справи та вищенаведеним, а саме судом апеляційної інстанції на ар. 3 в 2 абзаці зазначено, що 01 квітня 2010 року позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД” квитанцією від 01.04.2010 року погасив нараховану за кредитним договором позивачем пеню в розмірі 24,57 грн. (копія квитанції знаходиться в матеріалах справи а. с. 58 том I I).

Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції на час розгляду справи по суті позичальником зобов’язання за Кредитним договором були виконані в повному обсязі. Зокрема, нарахована позивачем пеня у розмірі 24,57 грн. позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю “КВІЗА-ТРЕЙД”, погашена повністю.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що Договір іпотеки не припинився, оскільки не була підписана угода про дострокове припинення Кредитного договору, безпідставні та такі, що не відповідають чинному законодавству України з огляду на те що договір від 15.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3589  є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека -  вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має право в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами чинного законодавства та умовами кредитного договору №30/59800-КЛ від 15.10.2008 року не передбачено, що третя особа не має права відмовитись від одержання кредиту. Отже, третя особа мала право відмовитись від одержання кредиту в повному обсязі в будь-який час до його надання.

Згідно із ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи викладене Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає наявності порушення прав позивача як Іпотекодержателя за Іпотечним договором та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.103, ч.1 ст.104, ч.2 ст.105 ГПК України  апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду  повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є і неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові  повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, чого останньою зроблено не було, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова  апеляційного господарського суду  зазначеним вимогам закону не відповідає.

Харківським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 29.07.2010 року не було дотримано вищенаведені норми права, що призвело до прийняття судового рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить діючому законодавству.

Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду при прийнятті постанови від 29.07.2010 року зі справи № 66/17-10 підлягає скасуванню, а рішенням господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року –залишенню без змін.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, – 

  П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустам" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року скасувати.

4. Рішенням господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року у справі № 66/17-10 залишити без змін.

Головуючий                                                                       І. А. Плюшко

Судді                                                                                          Л. В. Жукова

                                                                                          С. С. Коваленко