АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБДАСИ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.
при секретарі: Бондаренко Н.В.,
за участю: представника позивача, Одеської залізниці - Бессмертної Т.В., відповідачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2005 року
за позовом Одеської залізниці до ОСОБА_1про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,
встановила:
02 листопада 2004 року Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1. про виселення з гуртожитку. В заяві позивач, Одеська залізниця, зазначала, що на балансі відокремленого структурного підрозділу залізниці - Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1, знаходиться гуртожиток АДРЕСА_1. У кімнаті № 3 жилою площею 17, 4 кв.м. зазначеного гуртожитку прописана відповідачка ОСОБА_1., яка з 1990 по 1992 роки працювала фармацевтом у виробничому об'єднанні "Желдорфармація" Одеського відділення Одеської залізниці і їй як молодому спеціалісту була надана кімната № 3. 15 вересня 1992 року вона звільнилася з посади фармацевта, в трудових відносинах з Одеською залізницею не перебуває і не бажає звільнити кімнату.
Посилаючись на ці обставини, та на ч. 2 ст. 132 ЖК України, Одеська залізниця просила суд позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1. проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що вона проживає у кімнаті № 3 гуртожитку з 1990 року, з нею проживає її малолітня дочка ОСОБА_21995 року народження. 15 вересня 1992 року вона звільнилася з
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Справа № 22ц -1165\07
Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП ЗО
2
посади фармацевта за власним бажанням, в трудових відносинах з Одеською залізницею не перебуває, але іншого житла немає.
Рішенням суду першої інстанції позов Одеської залізниці задоволено. Суд виселив відповідачку ОСОБА_1. з кімнати № АДРЕСА_1без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необгрунтованим.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1., пояснення на апеляцію представника позивача, Одеської залізниці - Бессмертної Т.В., відповідачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1. підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1. звільнилася з посади фармацевта за власним бажанням, в трудових відносинах з Одеською залізницею не перебуває і тому підлягає виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки суд застосував закон, який не поширюється на виникли між сторонами правовідносини, а саме, ст. ст. 71, 72 ЖК України, п. 37 "Примірного положення про гуртожитки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 208 від 03 червня 1986 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на балансі відокремленого структурного підрозділу залізниці - Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1, знаходиться гуртожиток №АДРЕСА_1\є.
У кімнаті № 3 жилою площею 17, 4 кв.м. зазначеного гуртожитку прописана і проживає відповідачка ОСОБА_1., яка з 1990 по 1992 роки працювала фармацевтом в виробничому об'єднанні "Желдорфармація" Одеського відділення Одеської залізниці, і їй як молодому спеціалісту була надана ця кімната (ах. 6).
Наказом № 26\3 від 15 вересня 1992 року вона була звільнена з посади фармацевта за власним бажанням (а.с. 37).
Відповідачка ОСОБА_1. є одинокою особою, з якою проживає малолітня дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, що підтверджується копію свідоцтва про народження дитини та копією рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2001 року про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. З ст. 132 ЖК України осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням ш іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Справа № 22ц -1165\07
Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП 30
3
Відповідно до п. 38 Положення про гуртожитки Одеської залізниці, затвердженого начальником БМЕУ-1 Одеської залізниці від 04 травня 2005 року, одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними, не може бути виселено без надання іншого, жилого приміщення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що законних підстав для виселення відповідачки ОСОБА_1. з кімнати № 3 гуртожитку № 2 без надання іншого жилого приміщення немає.
Цей висновок колегії суддів відповідає вимогам ст. ст. 125, 132 ЖК України, ст. 41 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1986 року № 208, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року (з наступними змінами), викладеними у п. п. 20, 22 постанови, та фактичним обставинам справи, які доведені у судовому засіданні.
Отже позов Одеської залізниці є незаконним, необгрунтованним і задоволенню не підлягає.
Не застосування судом першої інстанції закону, який підлягав застосуванню у даному випадку, а саме, ст. ст. 125, 132 ЖК України, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2005 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Одеської залізниці до ОСОБА_1про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням.
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Справа № 22ц -1165\07
Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП 30