Справа № 22ц-5818/2010 Головуючий у першій інстанції
Чурупченко М.І.
Категорія-цивільна Доповідач – Лазоренко М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 жовтня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Квача М.О.
суддів: Лазоренка М.І., Бойко О.В.
при секретарі Пільгуй Н.В.
з участю: відповідача ОСОБА_1. та позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду від 24 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Наумівської сільської ради Корюківського району, третьої особи Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
В липні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1., Наумівської сільської ради Корюківського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4 За життя вона в 1982 році уклала шлюб з ОСОБА_6, після того як розірвала шлюб з першим чоловіком (батьком позивачки). За час спільного життя мати та вітчим викупили в місцевому колгоспі житловий АДРЕСА_1. Право власності за собою оформив ОСОБА_6. За життя мати заповіт не склала, отже спадкоємцями її частини спадкового майна (1/2 частини будинку та земельної частки) були позивачка та ОСОБА_4 Вітчим прийняв спадщину, оскільки на час її відкриття проживав з її матір’ю і був зареєстрований в будинку на час її смерті, а вона не прийняла, оскільки на день смерті з нею не проживала і в установлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої є ОСОБА_1., його син. Для
оформлення своєї частини спадщини, яка залишилась після смерті матері, позивачка звернулась до нотаріальної контори лише в 2010 році, але їй було відмовлено в зв’язку з пропуском шестимісячного строку. Отже звернувшись з цим питанням в судовому порядку ОСОБА_2 просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини, посилаючись на незнання законодавства та на ту обставину, що з ОСОБА_6 на той час вона мала домовленість про те, що частка її матері буде згодом оформлена за нею, та оскільки вона після смерті матері допомагала йому господарювати в будинку, обробляла город, вона вважала, що таких дій достатньо для прийняття спадщини.
Рішенням Корюківського районного суду від 24 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволений. Визначено позивачці додатковий строк - два місяці з часу набрання рішенням чинності для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду суперечать обставинам справи, а юридична необізнаність, як одна із обставин, яку суд взяв за основу для задоволення позовних вимог позивачки, не є підставою для вирішення справи на її користь.
Вислухавши суддю – доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Визначаючи ОСОБА_2. додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, суд першої інстанції виходив з того, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, а саме через незнання чинного законодавства та через припущення про наявність у неї права власності на майно.
З таким висновком апеляційний суд погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст. 1272 Кодексу, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. При цьому, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, виходячи з наявності причин, пов’язаних з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається із матеріалів справи, мати позивачки – ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з ОСОБА_6, який є батьком відповідача ОСОБА_1.. В період шлюбу вони придбали в колгоспі житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності було оформлено за ОСОБА_6, але будинок належав їм на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4 До спадщини, яка відкрилась після її смерті, входила Ѕ частина житлового будинку та земельний пай. Так як заповіту складено спадкодавцем не було, єдиними спадкоємцями були її дочка – позивачка та чоловік померлої. Позивачка спадщину не прийняла, оскільки не звернулась в установлений законом строк до державної нотаріальної контори. ОСОБА_6 проживав на день смерті з дружиною, був зареєстрований в спадковому будинку і хоча, права власності за собою не оформив, він вважався таким, що фактично прийняв спадщину, в тому числі і її Ѕ частину будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер і на його майно відкрилась спадщина, яка складалась з житлового будинку, земельного паю та іншого майна. Спадкоємцями його майна є його сини – ОСОБА_1. та ОСОБА_5 До нотаріальної контори в установлений законом строк звернувся ОСОБА_1., а ОСОБА_5. подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь брата. Тобто, право на оформлення спадщини, зокрема житлового будинку АДРЕСА_1, набув ОСОБА_1., оскільки він своєчасно звернувся до нотаріальної контори для її прийняття.
Враховуючи те, що позивачка не звернулась в шестимісячний строк до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як це передбачено ч.3 ст.1272 ЦК України, що залишалась після смерті її матері і підставу, на яку вона посилається, зокрема необізнаність в чинному законодавстві і те, що вона вважала, що прийняла спадщину матері, оскільки хоч і не проживала, але допомагала господарювати в будинку, утримувала сертифікат на право на земельну часту (пай) виданого на ім’я покійної ОСОБА_4. та здійснювала інші дії, які на її думку були достатніми для прийняття спадщини, не можна визнати поважною, оскільки вона не була пов’язана з істотними труднощами для вчинення таких дій.
За викладених обставин, апеляційний суд вважає приходить до висновку, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущений без поважних причин, нею не доведено та не надано суду доказів, які б підтвердили поважність пропуску строку та можливість визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність поважних причин пропуску позивачкою строку, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового по суті рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.
Отже апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 303, 307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Корюківського районного суду від 24 вересня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Наумівської сільської ради Корюківського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: