Справа №1-104/2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                      18 січня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням                  судді  Бачинського В.Л.

за участю секретаря                          Письменної Н.П.

прокурора                                          Троца В.М.

захисників                                         ОСОБА_4. ., ОСОБА_5

потерпілого                                       ОСОБА_2.

представника потерпілого               ОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с Голишів Луцького району Волинської області, проживаючого с АДРЕСА_3, непрацюючого, освіта середня, неодруженого, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1., 30.09.2006 року приблизно о 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні літньої кухні будинку № АДРЕСА_1, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_2., з метою вбивства останнього, схопив із столу ніж та наніс удар ножем у верхню третину правої бокової поверхні шиї потерпілого, внаслідок чого той помер на місці події.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1. свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, давши суду показання про те, що умисно спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_2. він не мав наміру. Під час конфлікту з потерпілим, він взяв в руки ніж, який лежав на столі, а потерпілий сам наткнувся на цей ніж.

Хоча підсудний частково визнав свою вину, його вина повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3. дав суду показання про те, що 30.09.2006 року він разом з ОСОБА_2. та ОСОБА_1. розпивали спиртні напої у нього в літній кухні. Між ОСОБА_2та ОСОБА_1виник конфлікт, під час якого вони шарпали один одного. Після чого ОСОБА_1схватив ніж зі столу та наніс удар в шию ОСОБА_2. Вийнявши ножа з шиї потерпілого, підсудний погрожуючи йому наказав нікому не розповідати пр подію. Після чого ОСОБА_1 загнав його в хату та зачинив там. Вранці він вибив вікно і пішов в кухню, де побачив, що ОСОБА_2 лежав мертвий в калюжі крові. Після чого він викликав міліцію.

Свої показання свідок ОСОБА_3. підтвердив під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події (а.с. 115-118), при проведенні очної ставки з підсудним (а.с. 105-106).

Крім того, винуватість підсудного у вчиненні злочину стверджується наступними доказами.

Так, з показань допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що 30 вересня 2006 року підсудний ОСОБА_1. двічі приходив до них додому і питав, де син. Коли він запитав у ОСОБА_1для чого йому син, на що той відповів, що заріже його. На другий день він виявив сина мертвим.

Відповідно до огляду місця події від 10.10.2006 року вбачається, що в літній кухні будинку ОСОБА_3., що в АДРЕСА_2було виявлено труп ОСОБА_2. з колото-різаною раною шиї. (а.с. 27-40).

З протоколу додаткового огляду місця події вбачається, що на подвір'ї під лавкою, що біля літньої кухні будинку ОСОБА_3. було виявлено та вилучено кухонний ніж із слідами крові. (а.с. 41-43).

При відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1., останній на місці розказав та показав, при яких обставинах він заподіяв ножове поранення ОСОБА_2., зазначивши, що він не мав наміру вбивати потерпілого, а останній сам наткнувся на ніж. (а.с. 139-142).

Висновком судово-медичної експертизи трупа № 494 від 22.11.2006 року стверджується, що ОСОБА_2. було заподіяне тілесне ушкодження у вигляді проникаючої в гортань колото-різаної рани шиї з пошкодженням правої сонної артерії, що за ступенем тяжкості, відносно живої особи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_2. настала 2-10 хвилин з моменту нанесення поранення. Більш вірогідно утворення даного поранення при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_3., а не при обставинах, на які вказує ОСОБА_1. (а.с. 153-161).

Відповідно до висновку психолого-психіатричної експертизи № 489 від 20.11.2006 року, ОСОБА_1. як під час скоєння злочину, так і в даний час, міг і може усвідомлювати свої дії і керувати ними, є осудним і застосування примусових заходів медичного характеру. Крім того, під час скоєння злочину, ОСОБА_1. не виявляв ознак сильного душевного хвилювання та ознак фізіологічного афекту. (а.с. 233-234).

З висновку судово-наркологічної експертизи № 840 від 27.10.2006 року вбачається, що ОСОБА_1. страждає хронічним алкоголізмом II ст. і потребує примусового протиалкогольного лікування; на час скоєння злочину ОСОБА_1. в стані патологічного сп'яніння не перебував, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними; оскільки у ОСОБА_1. має місце амнезія на велику кількість випитого алкоголю, він міг не пам'ятати всіх обставин скоєння злочину, що не впливало на сприйняття та розуміння подій даного періоду. (а.с. 239).

До показань підсудного в частині того, що потерпілий ОСОБА_2. сам наткнувся на ніж, суд відноситеся критично, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами. Крім цього, підсудний на початку досудового слідства взагалі не розповідав про вчинений ним злочин, вказуючи на те, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не заподіяв. Вказане свідчить про те, що підсудний дає такі показання з наміром уникнути покарання за вчинений злочин.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є умисне вбивство.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який негативно характеризується по місцю проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

До обтяжз'ючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, пом'якшуючих покарання обставин суд не вбачає.

В справі потерпілим ОСОБА_7. заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди. На думку суду позов в частині стягнення матеріальної шкоди, слід задовольнити повністю в сумі 3033 грн. Щодо позову потерпілого в частині моральної шкоди, яка полягала у втраті єдиного сина, душевних переживаннях, внаслідок чого загострились хвороби, на вихованні залишилось двоє неповнолітніх внуків,

то суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення та оцінює її в 70000 грн. Крім того, з підсудного слід стягнути витрати, понесені потерпілим, пов'язані з наданням юридичної допомога в сумі 700 грн.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливе, тому йому слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 К України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з моменту постановления вироку, зарахувавши в цей строк перебування під вартою з 02.10.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3033 грн., в рахунок моральної шкоди в сумі 70000 грн., витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги в сумі 700 грн.

Речові докази по справі, а саме: 2 відеокасети з відеозаписом слідчих дій - залишити при матеріалах справи, ніж та інші речові докази, що зберігаюся в камері схову речових доказів прокуратури Луцького району (а.с. 147) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1. судові витрати по справі в доход держави за проведення судової психолого-психіатричної експертизи в сумі 50 грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити попереднім - тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.