Справа № 1-149/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 жовтня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого                    Бобровського І.М.

при секретарі                                   Зацепіній І.О.

за участю прокурора                       Вдовиченка К.А.

адвоката                                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, холостого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за  ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, холостого. Інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за  ч. 2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

 02 серпня 2010 в період часу з 23 години 30 хвилин до 24 години в м. Южноукраїнську, підсудні ОСОБА_2 і  ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння відпочивали на лавці, що розташована по проспекту Леніна біля будинку № 24. В зв’язку з відсутністю коштів на придбання алкогольних напоїв для подальшого їх вживання, у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення їх у перехожих. Вказаний злочинний спосіб здобуття грошей або цінних речей, які можливо швидко продати,  ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3. ОСОБА_3 погодився разом з ОСОБА_2 відкрито викрасти чуже майно. Близько 24 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, помітили невідомого їм ОСОБА_4, який прямував в бік будинку №26 по проспекту Леніна. Підсудні, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, побігли до ОСОБА_4. Першим ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_2, схопив його за шию, повалив на землю і кілька разів наніс  удари кулаком по обличчю та тулубу.  В цей час до них підбіг ОСОБА_3, який дістав з кишені шортів ОСОБА_4 належний останньому мобільний телефон моделі «НОКИА 6131» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 450 гривень. З відкрито викраденим мобільним телефоном належним ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скрилися з місця злочину, чим потерпілому ОСОБА_4 був завданий матеріальний збиток на вказану суму.    

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 провину в скоєному злочині визнав повністю, в своїх діях щиросердо кається. Пояснив, що  02.08.2010 в вечірній час він разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 зустрівшись в обідішній час, на протязі дня вживали спиртні напої, а саме горілку та пиво. Близько  22 години у їх закінчились гроші, але хтілось ще пива.  Тоді у його виник умисел на те, щоб в безлюдному місці на когось напасти та відібрати гроші, або якісь цінні речі. Про це він розповів ОСОБА_3,якому запропонував разом з ним пограбувати когось, але той на його пропозицію спочатку не погодився. Близько 23:30 години, він з ОСОБА_3 підійшли  до лавки розташованої за будинком № 24 по пр-ту Леніна, де присіли, та продовжували спілкуватися. Приблизно через 20-30 хв. він побачив незнайомого чоловіка віком близько 23-25 років, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, це було видно по його зовнішньому вигляді та рухам. Він звернув увагу, що чоловік тримає в лівій руці мобільний телефон, з якого було чути, що грає музика, яку чоловік слухав. В цей час у його виник умисел на те, щоб заволодіти даним мобільним телефоном, при цьому він розумів, що телефон можна просто забрати у чоловіка, так як він знаходиться в стані сп’яніння і опору чинити не буде. Він звернувся до  ОСОБА_3 якому ще раз запропонував свою ідею. При цьому він вказав тому на чоловіка і сказав, що він все одно п’яний і що забрати в нього телефон буде легко, і що чоловік їх все одно не запам’ятає. Цього разу на його пропозицію ОСОБА_3 погодився.  Вони піднялися з лавочки та пішли за чоловіком, який йшов у напряму будинку № 26 по пр-ту Леніна. В цей час вони з ОСОБА_3 помітили, що чоловік продовжуючи слухати музику, поклав телефон до правої кишені своїх шортів.  В цей час він сказав ОСОБА_3, що коли вони наздоженуть чоловіка, він звалить його з ніг на землю і буде  утримувати, а йому необхідно буде витягти телефон з кишені чоловіка, після чого вони розбіжаться по різним сторонам і зустрінуться біля автобусної зупинки, що за будинком № 20 по пр-ту Леніна, на що ОСОБА_3 погодився. Коли чоловік зайшов у двір будинку № 26 по пр-ту Леніна і проходив біля останнього під’їзду,  вони з ОСОБА_3 впевнились, що поблизу немає нікого з перехожих, він підбіг до чоловіка, обіг його з переду, схопив правою рукою за шию та різко з силою потягнув до землі, від чого чоловік не втримався на ногах і впав на землю. При цьому він схопив чоловіка за руки і придавив до землі, не даючи змоги рухатись. В цей же час, наніс чоловіку два удару: - перший з силою в обличчя під ліве око, другий удар рукою в область тулуба. В цей час підбіг ОСОБА_3 присів до чоловіка та рукою заліз в його праву кишеню звідки витягнув  мобільний телефон в чорному корпусі. Коли він побачив, що телефон знаходиться у  ОСОБА_3 і останній вже почав тікати, він відпустив чоловіка і теж швидко побіг слідом за ОСОБА_3 Разом вони вибігли на проспект Леніна і далі по напряму автобусної зупинки що за будинком № 20 по пр-ту Леніна. Підбігши до зазначеного місця, вони заховалися за автобусну зупинку.  Там ОСОБА_3 показав йому мобільний телефон, який тримав у руці. Він побачив, що мобільний телефон «Нокіа 6131» в корпусі чорного кольору.  Через деякий час телефон продали.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 провину в скоєному злочині визнав повністю, в своїх діях щиросердо кається. Пояснив, що 02.08.2010  він по обіді зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2, з яким вони пішли гуляти містом, при цьому вони вживали пиво та горілку. Приблизно о 22 годині у його закінчились гроші. Тоді ОСОБА_2 запропонував  дочекатися темряви і в безлюдному місці напасти на когось з перехожих та відібрати гроші, або якісь цінні речі, на що він не погодився, так як вже має судимість. Близько 23:30 години, вони підійшли  до лавки, яка розташована за будинком № 24 по проспекту Леніна, де присіли, та продовжили спілкуватися. Приблизно через 20-30 хвилин ОСОБА_2 знову звернувся до його з тією ж пропозицією, при цьому  той показав  йому на незнайомого чоловіка, віком близько 23-25 років, який переходив проїжджу частину проспекту Леніна у напряму будинку № 26. Він побачив, що чоловік був  у стані алкогольного сп’яніння, це було видно по його зовнішньому вигляді та рухам.Він побачив, що чоловік тримає в лівій руці мобільний телефон з якого було чути музику, яку чоловік слухав ОСОБА_2 сказав що йому нема чого боятися, так як чоловік знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, опору чинити не буде і що забрати в  його телефон буде легко. Скоріш за все  ОСОБА_2  переконав  його і він погодився на його пропозицію. Тоді вони піднялися з лавочки та пішли за чоловіком, який йшов  у напряму будинку № 26 по проспекту Леніна. ОСОБА_2 сказав, що він  звалить чоловіка з ніг і буде тримати, а  йому необхідно витягти телефон з кишені, після чого вони розбіжаться по різним сторонам і зустрінуться біля автобусної зупинки, яка знаходиться за будинком № 20 по пр. Леніна. Коли вони наздогнали чоловіка, то ОСОБА_2 обіг  того з переду, схопив правою рукою за шию та різко з силою потягнув до землі. Чоловік не втримався на ногах і став падати на землю. ОСОБА_2  підтримав своєю лівою рукою чоловіка за голову, та коли той впав,ОСОБА_2  схопив його за руки і придавив до землі, не даючи змоги рухатись.  Побачивши це, він підбіг  і присів до чоловіка, своєю рукою він заліз в праву кишеню одягнених на чоловікові шортів, звідки дістав  мобільний телефон в чорному корпусі і одразу ж почав тікати.  ОСОБА_2 побіг за ним слідом у напрямку автобусної зупинки за будинком № 20 по проспекту Леніна. Підбігши до зазначеного місця, вони заховалися за автобусну зупинку.  Там він показав  ОСОБА_2 мобільний телефон. Телефон через деякий час продали.

Допитавши підсудних, суд кваліфікує їх дії, як злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує ступінь тяжкості  злочинів, скоєння злочинів в стані алкогольного сп’яніння.

Однак, щиросерде каяття підсудних, їх позитивні характеристики, відсутність судимостей, відшкодування шкоди, допомогу слідству в розкритті злочину, наявність у ОСОБА_2 малолітньої дитини, інвалідність ОСОБА_3, дають змогу суду дійти висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, із застосуванням  ст. 75 КК України.

 Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

    ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним в скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України.

 Призначити покарання   ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Згідно до ст. 75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнити з випробуванням 2 роки.

    Згідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2   звільнити з під варти в залі суду.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186  КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно до ст. 75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнити з випробуванням 2 роки.

    Згідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази – мобільний телефон «Нокіа 6131» повернути потерпілому ОСОБА_4 .

На вирок можуть бути подані апеляції в Судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області, шляхом подання до Южноукраїнського міського суду протягом 15 діб.

Суддя:                                                                            І.М. Бобровський