Справа № 2-7495/10

                                                                     РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року                                                        

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, з врахуванням уточнень, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач є її зятем і не проживає в квартирі по АДРЕСА_1 з травня 2005 року і всі обов’язки по утриманню житлового приміщення покладенні на позивача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просить їх задовольнити, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Про час і місце розгляду справи та виклик до суду відповідача повідомлено, в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України, шляхом публікування оголошення в газеті «Свобода» №74 (2492) від 22.09.2010 року, однак відповідач в судове засідання не з’явилися  з невідомої суду причини.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів .

Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечує щодо задоволення позову та підтвердила, що відповідач протягом кількох років не проживає у зареєстрованій квартирі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, від 10.03.2005 р., ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 купили квартиру по АДРЕСА_1.

15.03.2010 року укладено Договір купівлі-продажу Ѕ частки квартири, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продали, а  ОСОБА_1 купила належну їм Ѕ частку квартири по АДРЕСА_1.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25632385 від 21.03.2010 року Ѕ частку квартири за адресою АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відповідно до довідки, виданої ЖЕК №13 ЖБК “ДП-3” від 28.04.2010 року № 197 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2

Згідно акту, складеного в складі комісії ЖЕК №13 ЖБК “ДП-3” в присутності свідків, від 24.04.2010 р. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1  фактично за вказаною адресою не проживає від травня 2005 року.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а отже є членом сім’ї власників житла.

Відповідно до вимог ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності її понад встановлені терміни проводиться у судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на відсутність відповідача у місці реєєстрації з 2005 року, його речей та майна немає. Всі обов’язки по утриманню житлового будинку покладенні на позивача, як власника житла.

За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Будь-яких доказів в спростування позовних вимог під час розгляду справи не подано, а судом не здобуто.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 169, 212, 214, 215, 218, 224-226, 228, 233, Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

3.   Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Суддя – підпис

             З оригіналом згідно:

             Суддя                                                             Дзюбановський Ю.І.