28 серпня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  Районного відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду  Рівненської області від 24 червня  2004 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду  Рівненської області від 24.06.2004 р., яким скасовано рішення  Костопільського районного суду Рівненської області від 26.01.2004 р. та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на  невірне з'ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, неправильне застосування  норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування  рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду.

В поясненнях на скаргу Районний відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції вимоги касаційної скарги підтримав.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог,  оскільки  позов з підстав, передбачених ст. 58 ЦК УРСР,  не заявлявся.

Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що заявлені позовні вимоги позивачами не доведені, а відповідач на момент укладення договору дарування  спірного будинку мав право на його відчуження.             

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що  рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням  норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки  апеляційного суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду  Рівненської області від 24 червня  2004 року залишити без змін.

Ухвала  оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :

____________________  Є.Ф. Левченко

                                 ____________________  Л.М. Лихута

____________________   Я.М. Романюк