Справа №1-79/2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                             Кобеляцький районний суд Полтавської області у

складі:

головуючого - судді Тесленко Т.В.

з участю секретаря   Мокрої Л.В.

та прокурора               Титаренка CO.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу про

обвинувачення

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і мешканця с Бережнівка, Кобеляцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, не працюючого , раніше судимого:

1.      11.05. 2002 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.І ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, постановою Кобеляцького районного суду від 06.07.2003 року направленого для відбування призначеного покарання;

2.      22 .07.2003 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185, 71 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого 05 серпня 2006 року по відбуттю строку покарання,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст.395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 серпня 2006 року був звільнений після відбуття покарання з місць позбавлення волі і 09 серпня 2006 року був зобов'язаний зареєструватися у міліції за обраним місцем проживання, оскільки відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 28 липня 2006 року щодо нього був встановлений адміністративний нагляд строком на один рік та йому роз'яснені правила адміністративного нагляду та обов'язок своєчасного прибуття до обраного місця проживання. В порушення Закону України «Про встановлення адміністративного нагляду у відношенні осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі», ОСОБА_1 без поважних причин у встановлений строк не прибув до обраного місця проживання в с Бережнівка, Кобеляцького району і не зареєструвався в міліції та виїхав за межі обраного місця проживання.

16 жовтня 2006 року ОСОБА_1 близько 09 години сів на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2103 днз НОМЕР_1 разом із ОСОБА_2, як пасажир, та з кишені куртки ОСОБА_2. таємно викрав мобільний телефон «Самсунг СГН-Х680» вартістю 850 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що дійсно щодо нього постановою Крюківського районного суду м. Кременчука був встановлений адміністративний нагляд строком на один рік та, звільнившись з місць позбавлення волі, він

без поважних причин не прибув у визначений строк до обраного місця проживання та не зареєструвався в органах міліції, а 16 жовтня 2006 року таємно викрав у ОСОБА_2. мобільний телефон.

Крім    визнання    своєї   вини   підсудним    ОСОБА_1,       його   винність підтверджується такими доказами:

По епізоду порушення правил адміністративного нагляду:

- постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 28 липня 2006 року,

відповідно до якої у відношенні ОСОБА_1 був встановлений

адміністративний нагляд строком на один рік (а. с. 6);

·  довідкою про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду та зобов'язання прибути і зареєструватися у триденний строк у Кобеляцькому РВ УМВС України в Полтавській області не пізніше 09 серпня 2006 року, що підписана ОСОБА_1. (а. с. 5-1);

·  показаннями свідка ОСОБА_3, яка пояснила суду, що на початку серпня 2006 року з місць позбавлення волі звільнився її рідний брат ОСОБА_1, який заходив до неї додому, потім деякий час проживав у ОСОБА_4., а в кінці серпня виїхав до своєї знайомої у Дніпропетровську область, про встановлення щодо нього адміністративного нагляду їй нічого не відомо;

-   показаннями свідка ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві, які

перевірені в судовому засіданні про те, що він працює начальником ГПОП та йому

було відомо про те, що ОСОБА_1 звільняється з місць позбавлення волі та

в 20-х числах серпня 2006 року він бачив ОСОБА_1 в с.Бережнівка, той

знав де працює ОСОБА_5, але не цікавився коли йому потрібно ставати на

облік після звільнення з місць позбавлення волі (а. с. 42).

По епізоду викрадення мобільного телефону у ОСОБА_2.:

· показаннями потерпілого ОСОБА_2., який пояснив суду, що 16 жовтня 2006 року на попутному автомобілі білого кольору він їхав в м. Кобеляки та сидів на задньому сидінні разом з ОСОБА_6та ОСОБА_1., в кишеню куртки він поклав свій мобільний телефон. Приїхавши в м. Кобеляки та зупинившись навпроти КБ «ПриватБанк», він вийшов з автомашини і помітив, що з кишені телефон зник. Він звертався до ОСОБА_1 з проханням повернути телефон, але той відмовлявся, говорив що не брав. Пізніше цього ж дня працівниками міліції належний йому мобільний телефон був вилучений у ОСОБА_1;

· показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 16 жовтня 2006 року на належному йому автомобілі підвозив ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в м. Кобеляки, де виходячи з автомашини ОСОБА_2 заявив, що в нього зник мобільний телефон. В салоні автомашини телефону не знайшли. ОСОБА_2 кудись пішов, а він разом з іншими пасажирами повернувся в с Бережнівка, де їх зустріли працівники міліції та вилучили у ОСОБА_1 мобільний телефон;

-   показаннями свідка ОСОБА_6., даними на досудовому слідстві, які

перевірені в судовому засіданні, про те, що 16 жовтня 2006 року близько 10

години він разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на автомобілі їхали в

м. Кобеляки. ОСОБА_2 встав поблизу Приватбанку і відразу всім сказав, що в

нього зник телефон і пішов до РВ, а ОСОБА_1 йому повідомив, що це він

взяв мобільний телефон. Він бачив телефон ОСОБА_2 у ОСОБА_1 в

руках(а.с.61);

·  висновком експерта, згідно якого вартість мобільного телефону «Самсунг СГН-Х680» з урахуванням зносу станом на 16 жовтня 2006 року становить 850 грн (а.с.93);

протоколом впізнання мобільного телефону, згідно якого під час проведення впізнання потерпілий ОСОБА_2 пізнав свій мобільний телефон ( а. с. 102).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, вважає винність підсудного ОСОБА_1 доведеною.

Кваліфікація його дій за ч.2 ст. 185 КК України визначена вірно, як крадіжка-таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Також вірно кваліфіковано дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 395 КК України, як неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що винність свою він визнав повністю і щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, обставини при яких він ріс і виховувався, що на утриманні має малолітню дитину 2000 року народження, що потерпілий ОСОБА_2 просив його суворо не карати.

Суд знаходить, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст.70 КК України підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати його перебування під вартою під час досудового слідства та строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання з ЗО січня 2007 року (а. с. 76).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323. 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України, призначивши покарання:

·        за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком один рік;

·        за ст. З 95 КК України у виді арешту строком на шість місяців

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання його перебування під вартою під час досудового слідства та строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання з 30 січня 2007 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області, через районний суд, протягом п'ятнадцяти діб - засудженим ОСОБА_1 з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками процесу з моменту його проголошення.