Справа № 2-307/10

  Р І Ш Е Н Н Я

                    І М ’ Я М     У К Р А Ї Н И

 «15»  березня  2010 року Перевальський районний суд Луганської області

     у складі:     головуючого судді:         Сініцина Е.М.

                        при секретарі:                 Нарижній К.С.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні, у суді міста Перевальська Луганської області

 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи – ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та права власності на нього, -

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи – ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та права власності на нього, посилаючись на наступне.

    В 1988 році відповідачем по справі, ОСОБА_2, був куплений гараж АДРЕСА_1 однак, зазначене нерухоме майно своєчасно в експлуатацію здано не було.

    В серпні 2009 року він разом з дружиною, ОСОБА_3, вирішили купити у відповідача вищевказаний гараж. Так, домовившись про всі істотні умови договору, 25 серпня 2009 року він передав ОСОБА_2 гроші у сумі 9000 гривень за проданий йому гараж АДРЕСА_1

    Гроші відповідач отримав у повному обсязі та зобов’язався у строк до 01 жовтня 2009 року підготувати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення укладеного між ними договору.

    Однак, до теперішнього часу відповідач своїх зобов’язань не виконав, тому він змушений звернутись до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1

    Визнати договір купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1 укладений між ним, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, дійсним.

    Визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на гараж АДРЕСА_1

    У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши сторони, третю особу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Перевальської міської ради народних депутатів від 14 березня 1988 року за № 51 та розписки ОСОБА_4 від 23 лютого 1988 року, ОСОБА_2 23 лютого 1988 року купив у ОСОБА_4 гараж АДРЕСА_1 (а.с.8,12).

  Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6  підтвердили, що ОСОБА_2 в 1988 році купив у ОСОБА_4 гараж АДРЕСА_1 але у відповідності з чинним законодавством не здав його у експлуатацію та не оформив на нього правовстановлюючих документів. Однак, не зважаючи на це, він постійно користувався вказаним гаражем та вважався його повноправним власником.

     Суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 повністю володів, користувався набутим майном, його дії не суперечать закону, за ним можливо визнати право власності на гараж АДРЕСА_1

        Розпискою ОСОБА_2 від 25 серпня 2009 року підтверджується, що дійсно, 25 серпня 2009 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 гараж АДРЕСА_1 та сплатив йому всю обумовлену за нього суму в розмірі 9000 гривень (а.с.7).

      У судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6   також підтвердили добровільність укладення договору купівлі-продажу гараж АДРЕСА_1 який був укладений 25 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 всю вартість нерухомого майна в розмірі 9000 грн., а ОСОБА_2 в свою чергу, передав ОСОБА_1 ключі від спірного гаражу. На даний час ОСОБА_1 користується придбаним гаражем, підтримує його у належному стані.

     Згідно постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 листопада 2009 року, ОСОБА_2 відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу спірного гаражу (а.с.11).

        Ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі – продажу гаражу № 11, який розташований за адресою: м. Перевальськ, вул. Охотська, Перевальського району, Луганської області, та всі умови цього договору були сторонами виконані.

     Суд вважає, що згідно зі ст. 655 ЦК України дії сторін при вкладенні договору купівлі-продажу відповідають вимогам закону, фактично він сторонами виконаний, тому вказаний договір може бути визнаний дійсним.

 Крім того, суд вважає доведеним у судовому засіданні, що нотаріально посвідчити укладений договір є неможливим.

     З огляду на вищевикладені обставини, оскільки, позивач придбав майно на чинних підставах, повністю володіє та користується набутим майном, його дії не суперечать вимогам ст. 328 ЦК України, то за ним можливо визнати право власності на гараж АДРЕСА_1

    На підставі ст. ст. 220, 328, 655 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1

    Визнати договір купівлі-продажу гаражу АДРЕСА_1 укладений 25 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий-суддя: