Справа № 2-10752/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 р.                     Приморський районний суд м. Одеси

у складі:                        головуючого судді –  Науменко А.В.,

при секретарі -  Дідик С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до Управління житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради, третя особа Рада опіки та піклування Приморської районної адміністрації про визнання права на приватизацію та визнання права власності на 1\2 частку квартири,    

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2010 року позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 з позовом до Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради за участю третьої особи на боці позивача без самостійних вимог Ради опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права на приватизацію, визнання частково недійсним розпорядження про приватизацію, частково недійсним свідоцтва на право власності  та визнання права власності на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Позивачка мотивувала позовні вимоги тим, що при прийнятті розпорядження  Управлінням житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради про приватизацію та про передачу у приватну власність квартири не були враховані інтереси малолітньої особи, яка також мала право на участь у приватизації.

Позивачка ОСОБА_1, як законний представник малолітньої особи ОСОБА_2 (мати), в судове засідання з’явилась, позов підтримала в повному обсязі і просила суд його задовольнити.

Представник третьої особи на боці позивача без самостійних вимог Рада опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради в судове засідання не з’явився,  про слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача на підставі ст.224-225  ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.   

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення позивача, дослідивши письмові докази  суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.   

Судом встановлено, що 14 травня 2008 року  розпорядженням (наказом) Управління житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради    № 209530  ОСОБА_4 була передана у приватну власність квартира АДРЕСА_1, загальною площею 22,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього розпорядження 14 травня 2008 року Управлінням житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради ОСОБА_4 було видано Свідоцтво на право власності на житло – квартиру АДРЕСА_1

Право приватної власності на зазначене житло було зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.06.2008р. за реєстраційним № 23774765, номер запису 625, в книзі: 629пр – 29.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.09.2009 року.

З матеріалів справи слідує, що з 19 січня 2007 року у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1  був зареєстрований і проживав з ОСОБА_4 його син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, по справі доведено, що на момент реалізації ОСОБА_4 свого права на приватизацію житла та прийняття Управлінням житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради розпорядження щодо передачі ОСОБА_4 у власність квартири АДРЕСА_1 на даній житловій площі було зареєстровано 2 (дві) особи: батько – ОСОБА_4 та його син – ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 345 Цивільного кодексу України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. Приватизація здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992р. № 2482 – XII передбачено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

              3гідно п. 5 ст. 5 цього Закону кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

«Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року № 56 встановлено, що площа у квартирі, де мешкають два і більше наймачів розподіляється між всіма наймачами.

Згідно ст. 64 Житлового кодексу України члени сім’і наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’і наймача, зокрема, належать діти.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1, що ОСОБА_2, користуючись рівними правами з його батьком наймачем ОСОБА_4, мав право на участь у приватизації зазначеної квартири у рівних частках. Також суд  приймає пояснення ОСОБА_1, що розпорядження УЖГК та ПЕК ОМР щодо передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1, загальною площею 22,3 кв.м., повинно було стосуватися всіх осіб, що були зареєстровані та проживали на момент приватизації у зазначеній квартирі, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_2, також повинно було бути видане свідоцтво про право власності на житло на двох осіб.  

Матеріалами справи також підтверджується, що оскаржені розпорядження та свідоцтво були оформлені відповідачем на підставі заяви померлого ОСОБА_4 та поданих документів, яки мали невірні, помилкові данні, щодо складу сім’ї останнього.  Про таки обставини позивачу, як представнику інтересів малолітнього сина стало відомо тільки після смерті ОСОБА_4

З викладених обставин, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджені матеріалами справи.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 212-215, 223-224 ЦПК України,  ст. ст. 317, 319 -320, 354 ЦК України,  ст. 64 ЖК України, ст. 3, 176, 180 СК України,  ст. 1, 5 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1, 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 41 Конституції України , суд  -  

                                                                 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до Управління житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради, третя особа Рада опіки та піклування Приморської районної адміністрації про визнання права на приватизацію та визнання права власності на 1\2 частку квартири - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право на участь у приватизації квартири АДРЕСА_1, загальною площею 22, 3 кв.м.

Визнати частково недійсним розпорядження Управління житлово – комунального господарства та паливно – енергетичного комплексу Одеської міської ради № 209530 від 14.05.2008 року та частково недійсним свідоцтво на право власності від 14.05.2008 року, згідно яких право власності на квартиру АДРЕСА_1 виникло у ОСОБА_4 без врахування права на приватизацію 1\2 частини квартири малолітнього сина ОСОБА_2.  

Визнати  за ОСОБА_2 право власності  на  1\2 частку квартири АДРЕСА_1.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

            Суддя                                                     А.В.Науменко