Справа № 2-3032/10

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М        У К Р А Ї НИ

         20 жовтня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Морозинській Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кузнецова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»

         про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

                                                              В С Т А Н О В И В:

         Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, який уточнив згодом пред’явлені ним позовні вимоги, просить стягнути з відповідача – ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3093,72 грн., допустити негайне виконання рішення суду, зазначивши, що наказом № 17к від 29.04.1997р. він був прийнятий на шахту підземним електрослюсарем. Наказом № 72к від 02.09.2010р. він був звільнений за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України з виплатою 3-місячної допомоги. 03.09.2010 року йому видали трудову книжку, однак в порушення вимог ст.116 КЗпП України повний розрахунок з ним у день звільнення не провели. Розрахункові кошти виплатили йому лише 22.09.2010 року, а заробітну плату виплатили тільки 30.09.2010 року, затримка склала 28 днів. Вважає, що у відповідності зі ст.117 КЗпП України відповідач повинен виплатити йому середній заробіток на весь час затримки розрахунку, тобто за 28 днів. Розмір його середньоденного заробітку на момент звільнення складав 110,49 грн., тому розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку дорівнює 3093,72 грн.

         На підтвердження своїх вимог позивач надав суду копію власної трудової книжки, копію наказу про звільнення з роботи, довідки про заробітну плату, про виплату компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та заробітної плати, виписку з особового банківського рахунку.

         Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пред’явлені та уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.        

         Представник відповідача – ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» за довіреністю Кузнецов М.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ДП «Шахта ім.Ю.О. Гагаріна» належить до 3 категорії шахт, що підлягають закриттю, здобування вугілля припинено, фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету. З зазначених причин вважав, що вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з позивачем при звільненні немає, винною в цьому є держава, тому просив у позові відмовити.

         Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

         У судовому засіданні встановлено, що з 29.04.1997 року ОСОБА_1 на підставі наказу № 17к від 30.04.1997р. був прийнятий на роботу на ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», що підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці, а з 02.09.2010 року звільнений з роботи за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію за віком за ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу по підприємству від 03.09.2010р. № 72к.

         У судовому засіданні встановлено порушення права позивача ОСОБА_1 на отримання повного розрахунку в день звільнення з роботи з вини відповідача, що підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів, зокрема, випискою з особового банківського рахунку позивача за період з 25.08.2010р. по 22.09.2010р., довідкою ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» від 05.10.2010р. № 1-9/2683 про виплату компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги 22.09.2010 року, а заробітної плати за серпень 2010 року – 30.09.2010 року.

         Відповідно до ст.116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.        

         Відповідно до ст.117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

         Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача – ДП «Шахта ім.Ю.О. Гагаріна» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2099,31 грн.:

         110,49 грн. ? 19 днів = 2099,31 грн., де 110,49 грн. - середньоденна заробітна плата за два останні календарні місяці на час звільнення позивача (03.09.2010р.), згідно з довідкою ДП «Шахта ім.Ю.О. Гагаріна» від 05.10.2010р. № 1-9/2684, розмір якої сторонами не оспорювався; 19 днів – кількість робочих днів затримки розрахунку з дня звільнення позивача - 03.09.2010 року по день фактичного розрахунку - 30.09.2010 року.

         Вимоги позивача в частині допуску судового рішення до негайного виконання суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки статтею 367 ЦПК України не передбачено негайне виконання судового рішення у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

         Суд також вважає необгрунтованими заперечення проти позову з боку представника відповідача, оскільки вони суперечать положенням зазначених вище нормативно-правових актів і не спростовують доводів позивача.

         Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                  В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» (ІК 32782087) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2099 (дві тисячі дев’яносто дев’ять) грн.31 коп.

         Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на спеціальний реєстраційний рахунок суду.

         У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

         Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення.

         СУДДЯ: