Справа №22-ц-460/ 2007 р.                          Головуючий у 1-й інстанції - Собина О.І.

Категорія -    23                                              Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

іменем     України

10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.

суддів  -  Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Зарічного районного суду м.Сум від 13 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення Зарічного районного суду м.Сум від 13 лютого 2007 року, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково - стягнуто на його користь з ОСОБА_1 2217 грн. 74 коп в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. - моральної шкоди та 755 грн. 74 коп. судових витрат по справі, в задоволенні його вимог до ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

При цьому вони посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначають, що судом при ухваленні рішення безпідставно враховано висновки додаткової та повторної експертиз, які викликають сумнів щодо їх правильності та об'єктивності.

Як встановлено судом першої інстанції, 2 листопада 2004 року близько 7 години 50 хвилин на вул.Прокоф'єва в м.Сумах сталося зіткнення автомобіля RENAULT 25, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, з автомобілем ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Власником автомобіля ВАЗ 2110 є ОСОБА_2

Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок недотримання ОСОБА_2 вимог п.п.10.4 «Правил дорожнього руху України».

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пошкодженням автомобіля RENAULT 25 ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду на суму 2217 грн., а також - моральну шкоду, оскільки він використовував автомобіль для поїздок до свого фермерського господарства в с.Дзержинське Сумського району, повинен був вкладати кошти в ремонт автомобіля, що призвело до додаткових зусиль по організації його життя, він вимушений був відвідувати правоохоронні органи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до висновку повторної судової автотехнічної експертизи (а. с. 142-144), в діях водія автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали. ОСОБА_2 перед початком руху повинна була переконатись у безпечності маневру і перед поворотом ліворуч мала дати дорогу зустрічним транспортним засобам.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля RENAULT 25 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування, що підтверджується висновком додаткової судової автотехнічної експертизи (а.с. 185-186).

За таких обставин висновок суду про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, є законним і обґрунтованим.

Доводи апелянтів про те, що висновки суду побудовані на висновках повторної та додаткової судових автотехнічних експертиз, які не відповідають обставинам справи, є безпідставними.

Судом першої інстанції інстанції належним чином оцінені всі до кази по справі, в тому числі і висновки експертиз.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області ОСОБА_5. (а.с.83-89) зроблено на підставі невірних вихідних даних. Зокрема, зазначено, що позаду автомобіля RENAULT 25 зафіксовано сліди гальмування загальною довжиною 25,7 м, однак у протоколі огляду місця ДТП зафіксовано 5 довжин слідів автомобіля RENAULT 25, чотири з яких відносяться до руху правих коліс, одна - до лівих, проте експерт, визначаючи загальну довжину слідів правих коліс, врахував лише дві довжини. Крім того, експертом не враховано, що колеса автомобіля RENAULT 25 після попадання у відкритий каналізаційний люк були розгерметизовано.

Водій ОСОБА_3 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що не застосовував гальмування, цю обставину підтвердив і свідок ОСОБА_4 Однак експерт у своєму висновку врахував сліди руху правих коліс автомобіля RENAULT 25, відтворені у схемі ДТП, як сліди гальмування.

Враховуючи наведене, місцевий суд обгрунтовано при ухваленні рішення послався саме на висновки повторної та додаткової експертиз.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

З того приводу, що відповідальність покладена судом на власника автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_1., останній претензій не заявляв та пояснив, що ОСОБА_2 - його дружина, а тому їх інтереси є спільними.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст.303, 307 ч.1 п1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Сум від 13 лютого 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.