Справа №22-ц-475 2007 р.                                      Головуючий у 1 інстанції - Жмурченко В.Д.

Категорія 23                                                              Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

УХВАЛА

іменем     України

11 квітня 2007 року                                                                                              м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів  - Батюка А.В.,Лузан Л.В.,

при секретарі - Назаровій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 грудня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 грудня 2006 року позови ОСОБА_2 і ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5496 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 500 грн. - моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на відсутність своєї вини у заподіянні шкоди ОСОБА_2 і безпідставну відмову в задоволенні його вимог про відшкодування майнової шкоди, незаконність і необґрунтованість рішення, просить його скасувати, а справу надіслати на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 21 листопада 2005 року об 11 год. 40 хв. на автошляху Київ-Суми-Юнаківка в с Вільшана Недригайлівського району Сумської області сталося зіткнення автомобіля ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, яким керував за дорученням ОСОБА_1, з мікроавтобусом "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, належним ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Вирішуючи спір, суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що аварійну ситуацію в даному випадку створив сам ОСОБА_1, який, виконуючи обгін на слизькій дорозі, на порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху і не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого він втратив змогу контролювати рух автомобіля. Останнього занесло і розвернуло поперек дороги.

У зв'язку з цим на напрямку руху мікроавтобуса виникла перешкода, яку ОСОБА_5 намагався об'їхати, однак це йому не вдалося через невідповідність його дій вимогам п.п. "б" п. 2.3 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Наведені обставини підтверджуються висновком повторної автотехнічної експертизи, матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи, постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 11 січня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та іншими, наведеними в рішенні й дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких умов висновок суду про те, що ступінь вини ОСОБА_1 у заподіянні шкоди є більшою (60% проти 40% з боку ОСОБА_5) слід визнати такою, що відповідає обставинам справи.

Згідно з актом автотоварознавчого дослідження розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_2 становить 9160 грн. 22 коп. З урахуванням ступеня вини водіїв транспортних засобів йому на підставі ст. 1166, п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України підлягає відшкодуванню 5496 грн. 13 коп. (60% від 9160 грн. 22 коп.).

Визначені судом розміри моральної шкоди, завданої сторонам, відповідають характеру правопорушень, глибині їхніх душевних страждань та ступеню вини осіб, які завдали цієї шкоди. Поряд з цим суд врахував і інші обставини, які мають істотне значення.

У цій частині рішення відповідає нормам ст. 23, ч. 3 ст. 386, ст. 1167 ЦК України.

Так як ОСОБА_1 володів атомобілем на підставі договору доручення, на нього мали б поширюватися положення щодо захисту права власності, визначені ст. 48 Закону України "Про власність", і відносно відшкодування майнової шкоди (ст. ст. 1166, 1188 ЦК України).

Втім, даних про те, що на відновлення попереднього стану автомобіля ВАЗ-21093 були витрачені саме його кошти, він не надав.

Представлені ним документи на придбання запчастин і матеріалів оформлені не на його ім'я, а на ОСОБА_3

Тому підстав для задоволення його позову в цій частині у суду не було.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає його законним і обгрунтованим.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.