Справа № 22-а-233 2007 р.                            Головуючий у 1-й інстанції: Селезньова В.І.

Категорія 14                                                     Суддя-доповідач: Маслов В.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Маслова В.О.

Суддів -              Дубровної В.В. Лузан Л.В.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Суми справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі на постанову Ямпільського районного суду від 14 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України про скасування постанови від 08 серпня 2006 року № 19 про накладення штрафу в сумі 136 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною постановою районного суду від 14 лютого 2007 року задоволений позов ОСОБА_1 Скасована постанова заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі № 19 від 08 серпня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Оскаржуючи цю постанову суду, апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та на порушення судом норм матеріального права, зокорема на незастосування п.6 ст. 18, п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта Симоненко Н.А., яка підтримала доводи скарги, пояснення позивача ОСОБА_1, який вважав постанову суду правильною, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановою заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі № 19 від 08 серпня 2006 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 136 грн.(а.с.5), за порушення встановленого порядку строків сплати страхових внесків, згідно звіту Чуйківської селищної ради за травень 2006 року нараховано страхових внесків на суму 1953,35 грн., які сплачені частково в сумі 247,79 грн., в строк визначений в ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.03 p., а саме 20 червня 2006 p., а решта 1705,56 грн. - 30.06.2006 p., а також згідно звіту Чуйківської селищної ради за червень 2006 року нараховано страхових внесків на суму 1975,72 грн., які сплачені частково в сумі 1722,16 грн. в строк визначений в ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058- IV від 09.07.03 p., а саме 20 липня 2006 p., а решта 253,56 грн. -27.07.2006 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина позивача у несвоєчасному перерахуванні Чуйківською сільською радою страхових внесків до Пенсійного Фонду України в Ямпільському районі відсутня, оскільки бюджет Чуйківської сільської ради є дотаційним, а ОСОБА_1 приймав заходи до поповнення бюджету шляхом звернення за дотаціями та позиками.

Судом встановлено, що бюджет Чуйківської сільської ради є дотаційним. Власні доходи до бюджету складають 26%, що є недостатнім для покриття витрат на виплату заробітної плати працівникам сільської ради та відрахувань страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Обсяг коштів дотації вирівнювання становить 51% усіх доходів бюджету. В зв'язку з несвоєчасним надходженням коштів дотацій, були несвоєчасно проведені виплати страхових внесків, а тому строк сплати страхових внесків до державного бюджету був порушений внаслідок відсутності коштів.

Як вбачається з матеріалів справи Чуйківська сільська рада, головою якої є позивач, не розрахувалась своєчасно в травні та червні 2006 року з управлінням Пенсійного фонду України в Ямпільському районі по нарахованим страховим внескам, які були самостійно задекларовані в звіті за травень, червень 2006 року.

Згідно зі ст. 9 КУпАПП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Не оспорюючи фактів несвоєчасного перерахування страхових внесків сільською радою в травні-червні 2006 року, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність вини позивача в цьому. Це було обумовлено відсутністю коштів на рахунку сільської ради. Позивач надав суду письмові докази про рух коштів по сільській раді у травні-червні 2006 року, з яких вбачається, що він в силу об'єктивних обставин не мав реальної можливості зробити перерахування внесків до пенсійного фонду. Для цього знадобилось брати кредит в банку, і як тільки така можливість з'явилась - такі перерахування були проведені.

Заслуговують на увагу доводи позивача, що він тільки в квітні 2006 року був обраний і приступив до виконання обов'язків сільського голови, що з бюджету сільської ради виплачувалася середня зарплата попередньому сільському голові на протязі півріччя, починаючи з квітня 2006 року як гарантія депутатської діяльності.

Не встановивши вини позивача в несвоєчасному перерахуванні страхових внесків до пенсійного фонду, суд обгрунтовано визнав безпідставною постанову про накладення штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів наявності вини позивача в несвоєчасному перерахуванні вказаних коштів, а тому судове рішення про задоволення позову відповідає зібраним у справі доказам.

В доводах апеляційної скарги не називаються докази або обставини, які б свідчили про реальну можливість перерахування внесків у вказаному періоді і про вину позивача в неперерахуванні цих коштів. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного вище та керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, ст.ст. 200,206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі залишити без задоволення, а постанову Ямпільського районного суду від 14 лютого 2007 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.