Справа №22-а-222 2007 р.             Головуючий у 1-й інстанції - Ярмак О.М.

Категорія -                                        Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

Іменем        України

10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської  області в складі:

головуючого -  Рибалки В.Г.

суддів   -  Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2007 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області, про визнання неправомірними дій в частині нарахування та виплати пенсії за вислугу років, зобов'язання провести перерахунок пенсії,

встановила:

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить вказану постанову скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення його адміністративного позову в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом начальника Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 5 вересня 2005 року № 81о/с позивач був звільнений зі служби за віком, має військове звання - підполковник, вислугу років на отримання пенсії - 25 років і 1 місяць.

З 1 вересня 2005 року йому була призначена пенсія за вислугу років.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», п.7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей» та ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» при обрахунку розміру пенсії позивачу були включені посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, щомісячна надбавка, надбавки за особливі умови служби, за роботу в умовах режимних обмежень, за безперервну службу, доплата за право на пенсію та премія.

Зазначена обставина підтверджується матеріалами Пенсійної справи №7071.

Указами Президента України від 24 квітня 2003 року №370 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу», від 4 жовтня 1996 року №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» та «Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203, встановлення щомісячної надбавки за безперервну службу та премії віднесено до компетенції начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Як вбачається з матеріалів справи, на день звільнення позивачу виплачено надбавку за безперервну службу в розмірі 70% та премію в розмірі 5%.

Саме зменшення вказаної надбавки та премії безпосередньо перед звільненням у порівнянні з тими, які він отримував раніше, і спонукало його звернутись до суду.

Проте такі дії адміністрації управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області фактично ним не були оскаржені.

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Висновок суду про відсутність правових підстав для перерахунку позивачу пенсії з підстав, викладених у позовній заяві, є законним і обґрунтованим.

Доводи апелянта про те, що йому при обрахунку розміру пенсії слід було враховувати надбавку за безперервну службу в розмірі 90% та премію в розмірі 33,3%, є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують.

Керуючись ст.ст. 198 ч.1 п.1, 200,205 ч.1 п.1,206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2007 року в даній справі - без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня проголошення.