АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого Декайла П.В.
суддів Гавриш Г.П., Стадника О.Б.
за участю прокурора Зварича В.Б.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “29” вересня 2010 року матеріали за апеляцією прокурора Тернопільського району Свергуна В.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1, громадянину України, неодруженому, працюючому газо - електрозварювальником КП “Тернопільводоканал”, не судимому у силу ст.89 КК України, -
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
В апеляції прокурор Тернопільського району Свергун В.М. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року скасувати, як незаконну, а подання слідчого Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області від 17 вересня 2010 року повернути на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що досудовим слідством встановлено ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину. Незважаючи на те, що відповідно до положень ст.89 КК України судимість за вчинення ОСОБА_2 злочину проти власності погашена, ____________________________________________________________________
Справа № 10 – 109, 2010 року Головуючий у І інстанції – Дзюбич В.Л.
Категорія – постанова Доповідач – Декайло П.В.
вказане на його думку негативно характеризує останнього як особу схильну до злочинної діяльності. Крім цього, вказує, що слідчим СВ Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області стосовно ОСОБА_2 25 вересня 2010 року порушено ще одну кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію та просить постанову суду скасувати, як незаконну, а подання повернути на новий судовий розгляд, пояснення захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 які вважають постанову суду законною, а тому вважають, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Згідно ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
За змістом ст.155 КПК України взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків і належної поведінки.
В той же час з перевірених матеріалів не вбачається жодних даних на підтвердження доводів апеляції прокурора про те, що ОСОБА_2 знаходячись на волі може ухилятися від органів досудового слідства чи перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі.
Суд першої інстанції при обранні ОСОБА_2 міри запобіжного заходу вірно врахував молодий вік підозрюваного, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивну характеристику з місця роботи, а також те, що він проживає з матір’ю, яка є інвалідом другої групи з дитинства.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання слідчого Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та підставно відмовив у задоволенні даного подання.
Твердження прокурора в апеляції про те, що досудовим слідством встановлено ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки будь-яких доказів вчинення останнім інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у даному поданні не наведено.
Посилання прокурора в апеляції на те, що незважаючи на погашену судимість ОСОБА_2, це негативно характеризує останнього як особу схильну до злочинної діяльності, не заслуговує на увагу, оскільки погашення чи зняття судимості виключає будь-які кримінально-правові наслідки вчинення злочину, а тому підстав вважати ОСОБА_2 схильним до злочинної діяльності немає.
Доводи апеляції прокурора про те, що слідчим Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області стосовно ОСОБА_2 25 вересня 2010 року порушено ще одну кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки в поданні слідчого РВ УМВС України в Тернопільській області від 17 вересня 2010 року таких даних вказано не було.
Єдиним аргументом апеляції прокурора на користь обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишається тяжкість вчиненого ним злочину.
Однак, як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року у справі №1-23/2003 року, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину.
У поданні слідчого Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту інших обґрунтованих підстав обрання саме цього виду запобіжного заходу, окрім як тяжкість вчинення злочину не наведено. Не було наведено цих обставин і в подальшому: ні в судовому засіданні під час розгляду подання, ні в апеляції на постанову суду, ні в апеляційній інстанції.
Керуючись наведеним, постанова судді винесена у відповідності до вимог ст.ст. 148, 150 КПК України, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, як про це порушується питання в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 356, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Тернопільського району Свергуна В.М. залишити без задоволення, а постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд – без змін.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом вірно:
Заступник голови судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду
Тернопільської області П.В.Декайло