Справа № 2-3606/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          22 жовтня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Лозівське бюро технічної інвентаризації, комунальне підприємство «Архітектурне бюро м. Лозова», про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, -

                                                               в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

           Позивачка  звернулась до суду 29 вересня 2010 року  з позовом до відповідача про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її  мати – ОСОБА_3, якій на праві особистої власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями на вказане майно являються позивачка та її брат, відповідач по справі. При зверненні до державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено, оскільки як виявилось, що житловий будинок збудовано самочинно, право власності на вказане домоволодіння в Лозівському БТІ не оформлено та не зареєстровано. В зв'язку з викладеним позивачка звернулась до суду і просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку після смерті матері без акту вводу в експлуатацію.

          Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог своєї сестри, позивачки по справі, не заперечував.

          Представники третіх осіб - комунального підприємства "Архітектурне бюро м. Лозова" та Лозівського бюро технічної інвентаризації, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечували за умови вжиття заходів щодо приведення приватного домоволодіння позивачки у відповідність санітарно-гігієнічним вимогам. За умови усунення цих недоліків представники третіх осіб вважають можливим задовольнити позовні вимоги.        

           Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

           Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення та думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

     Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

           Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки –ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати – ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть. Матері на праві особистої власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даних Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області за цим домоволодінням зареєстровано земельну ділянку площею 0,15 га, на час обстеження якої з’ясувалось, що на ній, поряд з цегляним житловим будинком літ. «А-1», який забезпечено електропостачанням та пічним опаленням, розташований глиняний житловий будинок розміром орієнтовно 5 м х 7 м, який знаходиться в аварійному стані та непридатний для подальшого використання за цільовим  призначенням. Жодних мереж (електро-, водопостачання, тощо) до будинку не підведено, що підтверджується довідкою-актом від 25 травня 2010 року.

         На підставі рішення виконавчого комітету Панютинської селищної ради Харківської області від 21 червня 1972 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на знесення старого та будівництво нового житлового будинку на земельній ділянці за вищевказаною адресою, що підтверджується копією архівної виписки з протоколу за № 12 від 21 червня 1972 року.

          Спадкоємцями першої черги після смерті  матері є позивачка та її брат, відповідач по справі. Інших спадкоємців, на вказане спадкове майно, немає.          

          При зверненні до Лозівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивачці було відмовлено, оскільки житловий будинок літ. «А-1», житловою площею 14,00 кв. м, загальною площею 34,20 кв. м збудовано самочинно, право власності на вказане домоволодіння в Лозівському БТІ не оформлено та не зареєстровано, що підтверджується довідкою Лозівського бюро технічної інвентаризації за № 3 від 18 травня 2010 року.

          В зв'язку з викладеним позивачка звернулась до суду і просить визнати за нею право власності  на 1/2 частину самочинно збудованого житлового будинку. «А-1», житловою площею 14,00 кв. м, загальною площею 34,20 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно технічного паспорту станом на 06 травня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, без акту вводу в експлуатацію. Викладене підтверджується матеріалами справи.

          Згідно ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень»" житловий будинок вважається самочинно збудованим. Відповідно до висновку комунального підприємства "Архітектурне бюро м. Лозова" місце будівництва житлового будинку літ. «А-1»  та розташування його на земельній ділянці задовольняють будівельним вимогам і можливість  подальшої експлуатації самочинно збудованої будівлі є.

             В процесі розгляду даної справи було встановлено, що згідно експертного висновку протипожежного стану житлового будинку на території домоволодіння позивачки за вищевказаною адресою від 13 серпня 2010 року за № 1999 протипожежний стан будівлі відповідає вимогам нормативно правових актів з пожежної безпеки. Крім того, за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів щодо відповідності місця розташування та вирішення питання можливості подальшого використання приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що вони не відповідають вимогам діючого санітарно-епідеміологічного законодавства України і потребують вжиття заходів щодо приведення їх у відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, викладене підтверджується  вказаним висновком  та протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 серпня 2010 року № 3.1/210-псн-з.          

          Відповідно ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

         Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

         Таким чином, визнання  відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 376, 1261  ЦК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в  :

     Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, право власності  на1/2 частину самочинно збудованого житлового будинку. «А-1», житловою площею 14,00 кв. м, загальною площею 34,20 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно технічного паспорту станом на 06 травня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, без акту вводу в експлуатацію.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги тобто в порядку ст. 294 ЦПК України. У разі  якщо рішення  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів  з  дня  отримання шляхом подачі апеляційної скарги  його копії.

                                         СУДДЯ: