Справа № 22- 1098 - 2010 р.              Головуючий у 1-й інст. – Красовський  О.О.                

   Категорія №34                                    Доповідач - Оніпко О.В.

                          РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

27 вересня  2010 р.                                        м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                            Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                            При секретарі  -  Омельчук А. М.

                                З участю представника -  адвоката  ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду від 19 травня 2010 р. в справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,  колегія суддів , -

                               в с т а н о в и л а :

      Рішенням Рівненського районного суду від 19 травня 2010 р.  позов ОСОБА_3 задоволено частково : стягнуто з відповідачки на її користь 11 178 грн. за завдану майнову шкоду, 8 054 грн. 01 коп. – судових витрат , 20 000 грн. моральної шкоди, в решті в позові відмовлено.

    В поданій на рішення апеляційній скарзі  відповідачка вважає його незаконним, оскільки  висновок суду  про завдану нею позивачці   внаслідок проведеної реконструкції будинку та добудови шкоди не відповідає дійсності.  Сам по собі факт проведення таких робіт самочинно не є доказом завдання такої шкоди позивачці. Не є доказом і технічний висновок КП Рівненський архітектурно – будівельний нагляд» та кошторисна документація на проведення ремонтних робіт по відновленню частини будинку позивачки.

    Вона є власником 46/100 частин будинку , згідно з договором дарування від 5.05.1994 р.  та земельної ділянки, площею 0, 173 га , на якій розташовано ця частина будинку. Позивачка – власником 54/1000 ( квартира № 2 ).

    Судом не враховано рік забудови будинку – 1927 р.

    У 2008 р. вона розпочала реконструкцію належної їй частини будинку, а саме :  розібрала існуючу дерев»яну добудову ( коридор - 1 ( 7,9 кв.м ), кладову –П ( 8, 2 кв.м ) , та на їхньому місці розпочала на відстані 1.10 м в сторону двору будівництво нової добудови з піноблоків.

    Дійсно, відповідного дозволу на будівництво та проектної документації вона не оформляла.

    За скаргами позивачки постановою інспекції ДАБК у Рівненській області її було  притягнуто до адмінвідповідальності за самовільне будівництво та  рішенням Олександрійської сільради її зобов»язано зупинити роботи, що вона і зробила.

    За її зверненням 25.09.2009 р. до Рівненскої філії ДП « Державний науково –дослідний та проектно-вишукувальний інститут « НДІпроектреконструкція» , при обстеженні будинку,   було встановлено, що  у будинку, який є 1927 р. забудови, у 1986 р.  було виконано добудова цегляної веранди до квартири № 2 ( позивачки). Зі слів останньої також у 1960 р. проведено часткову заміну крокв та покрівлі, мешканцями квартири №2 дерев»яна будівля була обкладена цеглою та проводився поточний ремонт внутрішнього опорядження.

    У 2009 р. з дворового фасаду належної їй квартири № 1 була проведена  добудова стін з блоків та встановлені крокви, ці роботи проводились без проектної документації та відповідних дозволів.   У тому ж році частину вказаної добудови було розібрано і на її місці з відступом на 1.10 м у двір почалось будівництво з боку дворового фасаду.

      До складу належної їй квартири № 1 входять : три житлові кімнати, прохідна кухня та прибудований тамбур.

    На момент проведення вказаного обстеження встановлено, що у квартирі № 2 виконується реконструкція з добудовою відокремленої кухні та веранди.

    Знос житлового будинку становить 51, 8 %. У відповідності до таблиці 1   КДП 2041 – 12  стан будівлі в цілому розцінюється  як незадовільний – експлуатація будівлі можлива лише при умові проведення її ремонту.    

    До аналогічного висновку прийшли і спеціалісти КП « Рівненський архітектурно –будівельний нагляд» ( п.1.3, 1.4 ).

      Суд безпідставно відмовив її представнику  у клопотанні про долучення до матеріалів справи  висновку   філії ДП « Державний науково –дослідний та проектно-вишукувальний інститут « НДІпроектреконструкція» зазначеного вище висновку, мотивуючи, що у справі вже є висновок КП «Рівненський архітектурно –будівельний нагляд» .

    Також у судовому засіданні її представник заявляв клопотання  про призначення судової технічно –будівельної експертизи по питанню існування   причинного зв»язку  між проведеної нею самочинною  добудовою до належної їй частини будинку ,  чи руйнування частини будинку, належної позивачці відбулося внаслідок довготривалого терміну експлуатації та внаслідок фізичного зносу та старіння конструкційних матеріалів.  

    У наданому позивачкою технічному  висновку КП « Рівненський архітектурно –будівельний нагляд»  та поясненнях  спеціаліста КП в судовому засіданні  на ці питання немає однозначної відповіді та чи дійсно тріщини у її оселі виникли  з її вини. За таких обставин суд зобов»язаний  був призначити  експертизу . Однак він порушив принцип змагальності , передбачений ЦПК.

    Вважає, що пошкодження всього будинку , а не лише його частини , належної позивачці, виникли внаслідок фізичного зносу конструктивних елементів та старіння конструкційних матеріалів будинку , а також через порушення правил його експлуатації , у т. ч. і позивачкою, тому суд  безпідставно стягнув з неї на користь ОСОБА_3 майнову шкоду.

    Незаконно суд стягнув з неї на користь позивачки і моральну шкоду, розмір якої вдвічі більший, ніж  розмір майнової, заявлений позивачкою. Оскільки позивачкою не доведено завдання їй майнової шкоди, не встановлено  причинного зв»язку з цим, відсутні і підстави для стягнення моральної шкоди. Також безпідставно  стягнуто судом  і судові  витрати в сумі 8 054 грн.01 коп. Витрати за надання правової допомоги завищено. Просить рішення скасувати,  ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.

    Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, у зв»язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи.  

    Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та інших осіб, які беруть участь в справі.

    У відповідності до вимог ст. 60  цього Кодексу кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

    Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування  (ч. 1 ст. 58 ЦПК ).

    Звертаючись до суду з даним позовом 14.07.2009 р., в обгрунтування своїх позовних вимог позивачка надала суду висновок КП « Рівненський архітектурно –будівельний нагляд»  від 16 червня 2009 р.  ( а.с. 48-65) та кошторисну документацію на проведення ремонтних робіт по відновленню її оселі   від 2.07.2009 р. ( а.с. 34 -40), виготовлену ТзОВ « Іліон» за її заявою щодо визначення кошторисної документації для проведення ремонтних робіт з наміром нормальної експлуатації будинку ( а.с. 34).

    Згідно технічного  висновку КП Рівненський архітектурно –будівельний нагляд»  ( а.с. 65) , обстежувальна частина будинку ( належна позивачці) відноситься до стану : Ш -  непридатний для нормальної експлуатації.

     Обпирання крокв добудови на крокви та стійки існуючою будівлі  з переданням додаткового навантаження на стіни суміжної стіни між квартирами № 1 та № 2 будівлі, спричинило утворення тріщин, часткова відсутність середнього обв»язочного бруса спричинило появу тріщин в обстежувальній частині будівлі.

    Для подальшої нормальної експлуатації будівлі необхідно розробити проект підсилення будівлі та погодити його в установленому законом порядку.

    У наданий позивачкою  кошторис  включено   проведення усіх видів робіт по відновленню оселі в цілому , у т. ч. розробка грунту при проведенні підсилення фундаментів будинку ззовні, посилення фундаментів залізобетонними обоймами, перетирання штукатурки внутрішніх приміщень, облицювання стін гипсокартонними листами, фарбування поверхонь в середині будівлі, облицювання керамічною глазурованою плиткою і т.п. ( а.с. 37).

    У вартість зазначених робіт входять прямі витрати, зарплата працівників, транспортні витрати, загально –виробничі витрати, кошторисний прибуток, адмінвитрати, кошти на доплату різниці страхових внесків до ПФУ, єдиний податок , а всього на суму 11 178  грн. ( а.с. 39).

    З матеріалів справи та запису фіксування судового засідання технічними засобами вбачається, що відповідачка та її представник у заперечення майнових вимог  позивачки неодноразово заявляли у суді 1-ї інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення причинного зв»язку  між діями ОСОБА_2 по проведенню нею самочинної реконструкції будинку та завданими у зв»язку з цим пошкодженнями помешкання позивачки та вартості їх відновлення. ( а.с. 155, 188).

    За останнім клопотанням представника відповідачки від 26.04. 2009 р., судом 1-ї інстанції 6.05.2010 р. була постановлена ухвала про його відхилення у зв»язку з відсутністю  такої необхідності ( а.с. 206).

    Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи на її користь з відповідачки майнову щкоду в сумі 11 178 грн.,  суд виходив з вищенаведеного висновку та кошторису, наданих позивачкою.

    Однак,  вказані документи не є належними та допустимими доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

    Позивачкою не надано доказів в обгрунтування своїх позовних вимог та судом не встановлено та не відображено у рішенні, які саме самочинно проведені ОСОБА_2 будівельно –ремонтні  роботи по реконструкції належної їй   частини будинку  призвели до пошкоджень оселі ОСОБА_3   та  яка вартість відновлювальних робіт та матеріалів пошкодженої у зв»язку з цим частини житла позивачки.  

    Оскільки вказані дані, що мають значення для  справи і потребують спеціальних знань,   могли бути встановлені лише на підставі висновків будівельно –технічної експертизи, на проведенні якої наполягали відповідачка та її представник у суді 1-ї інстанції, суд безпідставно відхилив вказане клопотання.

    З метою повного, всебічного та об»єктивного встановлення вищевказаних обставин справи , апеляційний суд вважав за потрібне призначити у справі судову будівельно - технічну експертизу, однак, відповідачка ОСОБА_2 , спочатку погодившись  в судовому засіданні 20.09.2010 р. оплатити її проведення, в подальшому відмовилась від цього.

    Позивачка також категорично відмовилась від необхідності призначення такої експертизи та її оплати, пославшись на достатність наданих нею доказів при зверненні до суду з позовом.  

    Таким чином ,  ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів на обгрунтування своїх позовних вимог щодо завдання їй відповідачкою майнової шкоди та її дійсного розміру, а тому   її  вимоги про стягнення з останньої 11 178 грн. до задоволення не підлягають.

    Не підлягають до задоволення, відповідно, і  вимоги ОСОБА_3  про стягнення зі ОСОБА_2 на її користь моральної шкоди, завданої у зв»язку з цим та судові витрати, понесені нею по справі.

    У зв»язку з наведеним, рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_3 в позові за недоведеністю позовних вимог.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст.23, 1166, 1167  ЦК України, колегія суддів,-

                           в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - задовольнити.

    Рішення Рівненського районного суду від 19 травня 2010 р. – скасувати.

    В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди – відмовити за недоведеністю позовних вимог.

    Рішення набирає законної сили негайно і  може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

    Головуючий                 Судді