Справа № 22-1293/10 Голов. в 1 інст.-Олійник П.В.
Категорія-56 Доповідач-Василевич В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю представника ПАТ «Акціонерний
комерційний промислово-інвестиційний банк»
Миронюка Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Костопільського районного суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділ Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про виключення майна з акту опису і арешту,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 15 квітня 2010 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення норм процесуального права.
Вказує, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про проведення графологічної експертизи, не врахував рішення суду від 24 грудня 2008 року, яким визнано за ним право власності на половину майна подружжя. Строк дії іпотечного договору визначено до 18 лютого 2018 року, тому вчинення виконавчого напису і звернення на цій підставі стягнення на майно вважає незаконним. Суд же цієї обставини теж не врахував.
По наведених підставах просить рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд.
В судове засідання сторони не з»явились. Позивач надіслав повідомлення про розгляд справи за його відсутності.
Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, 18 лютого 2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі його філії «відділення Промінвестбанку в м.Костопіль» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, на забезпечення виконання якого в цей же день укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_5 передано в іпотеку земельну ділянку з розташованими на ній житловим будинком з надвірними будівлями по вул.Єсеніна, 2-е, м.Костопіль. Позивач дав згоду на укладення цих договорів ( а.с.19-22).
8 грудня 2008 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис №4501 про звернення стягнення на житловий будинок з будівлями та земельну ділянку.
Рішенням Костопільського районного суду від 24 грудня 2008 року будинок та земельна ділянка визнані спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з одночасним визнанням ОСОБА_4 власником половини цієї нерухомості (а.с.-7).
13 лютого 2009 року державним виконавцем відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції на будинок, земельну ділянку та рухоме майно накладено арешт ( а.с.5-6).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що будинок та земельна ділянка знаходяться в іпотеці за згодою співвласників, сторін у справі. Частка позивача не є виділеною в натурі. Рішення суду про визначення частки позивача ухвалено після вчинення виконавчого напису.
Судом правильно застосовані норми матеріального права. Відповідно до ч.2 ст.73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним з подружжя в інтересах сім»ї і те, що було одержане за договором використано на її потреби.
Виходячи зі змісту ст.23 Закону України «Про іпотеку», навіть у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотеки.
Доводи апеляційної скарги про необгрунотовану відмову у проведенні графологічної (почеркознавчої) експертизи на предмет дослідження його, позивача підпису в заяві про надання згоди на укладення іпотечного договору не заслуговують на увагу, оскільки виходячи з предмету позову та, встановлених ст.58 ЦПК України, правил належності доказів це не викликалось необхідністю. Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вимога про недійсність договору іпотеки позивачем не заявлялась.
Щождо опису рухомого майна, то висновок суду з цього приводу теж є правильним. Позивачем не надано доказів про належність саме йому, перерахованого в акті опису майна.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду від 15 квітня 2010 ргку залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Василевич В.С.
Судді: Шимків С.С.
Демянчук С.В.