Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 - 8731 2010 Головуючий у 1-й інстанції – Гармаш Т.І.
Категорія – 27 Доповідач – Сукач Т.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
29 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді – Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі відділення АТ «ОТП Банк» в місті Кременчук Полтавської області звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало на те, що 10 квітня 2008 року між ОСОБА_2 і ЗАТ «ОТП Банк», яке в подальшому було перейменоване в публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № ML-D05/013/2008, за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 21 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою плаваючої процентної ставки (фіксований відсоток + FIDR, при цьому фіксований відсоток становить 5,99 % річних) та кінцевим терміном повернення кредиту 10.04.2016 року під поруку ОСОБА_3 згідно договору поруки № SR-D05/013/2008 від 10.04.2008 року. Також в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, 10.04.2008 року між ЗАТ«ОТП Банк» і ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № PML-D05/013/2008, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності.
Позичальник належним чином умов кредитного договору не виконує, тому станом на 03.12.2009 року її заборгованість за кредитним договором становить 20 062,31 доларів США основного боргу, еквівалент в гривнях по курсу НБУ – 160 307,89 грн., а також 2 284,88 доларів США або 18 257,33 грн. - заборгованість по відсотках; 9 633,35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 425,00 грн. штрафу за прострочення зобов’язань за кредитним договором. Загальна сума заборгованості позичальника станом на 03.12.2009 року складає – 188 623,57 грн.
Ухвалою від 21 липня 2010 року суд залучив до участі у справі праві як правонаступника ПАТ «ОТП Банк» - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».
21 липня 2010 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уточнило позовні вимоги і просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 188 623,57 грн. боргу за кредитним договором № ML-D05/013/2008 від10 квітня 2008 року. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Для стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором позивач просив суд звернути стягнення на об’єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 і ОСОБА_4, відповідно до договору іпотеки № PML-D05/013/2008 від 10.04.2008 року, укладеного між ними і ЗАТ«ОТП Банк». Виселити осіб, які зареєстровані та /або проживають у квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 176 904,46 грн., яка складається з6 158 438,08 грн. (20 062,31 доларів США за курсом НБУ станом на 22.07.2010року); 18 044,38 грн. (2 284,88 доларів США за курсом НБУ станом на 22.07.2010року); 425 грн. штрафу.
З ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача у рівних частках стягнуто 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права і просить ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з’явилися. Про місце, час і дату розгляду справи повідомлені апеляційним судом в порядку, визначеному ст. 76 ЦПК України (а. с.145,146).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходив з того, що невиконання зобов’язання відповідачкою сталося поза її волею та зумовлено фінансовою кризою.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.п.4.1.1, укладеного між ОСОБА_2 і ЗАТ «ОТП Банк» кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожен день прострочки. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Згідно абзацу 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Фінансова криза, на наявність якої посилається відповідачка як на непереборну силу та підставу для її звільнення від відповідальності за невиконання умов кредитного договору, не є непереборною силою в розумінні статті 617 ЦК України.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, що це передбачено абзацом другим статті 617 ЦК України.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, відповідачка зобов’язана виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства, а позивач має право ставити питання про стягнення пені за невиконання умов кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За таких обставин не можна визнати правильним висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідачів пені за порушення умов кредитного договору, а рішення суду в цій частині законним і обґрунтованим.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може , зокрема передбачати: право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (ч.3 статті 36 вказаного Закону).
Встановлено, що п.6.4 договору іпотеки № PML-D05/013/2008 від 10.04.2008 року, укладеного між ЗАТ«ОТП Банк» і ОСОБА_2 ОСОБА_4 передбачає позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.17). Тому позивач має можливість вирішити питання про продаж предмета іпотеки у порядку встановленому кредитним договором. В зв’язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.
Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета та зобов’язання.
Оскільки розподіл судових витрат передбачений статтею 88 ЦПК України, а не договором, і не передбачає можливості стягнення судових витрат у солідарному порядку, то не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судові витрати підлягають стягненню солідарно із усіх відповідачів
Судом обставини Питання про стягнення з відповідачів основного боргу за кредитним договором та відсотків за користування кредитом судом вирішено правильно відповідно до наданих позивачем доказів і рішення суду в цій частині фактично не оспорюється.
Судом повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана оцінка. Однак неправильно застосовано норми матеріального права при вирішенні питання про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, що відповідно до п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення цих вимог.
За наявності підстав арифметична помилка допущена судом підлягає виправленню в порядку статті 219 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.209,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені й ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 9 633,35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді